Дем'ян
Я так радий, що провів сьогодні половину дня з своєю Дюймовочкою наодинці, а коли поверталися до її будинку, то наше прощання затягнулося.
Кожен раз все складніше відпускати її з своїх обіймів, переривати наші поцілунки, хочеться закинути Олесю на плече і як первісний чоловік занести в свою печеру.
Але якщо задуматися серйозно, то я вже готовий зробити той важливий крок, котрого так чомусь бояться всі мужики.
Цей крок дозволить мені цілодобово бути з своєю коханою. Хочу називати її своєю дружиною.
То ж для чого відтягувати підготовку? Зараз і почну. Набрав номер рідної людини. І чекаю, коли почую рідний голос.
- Так, синку. Я так рада, що ти подзвонив. Як ти? Коли познайомиш нас з татом з своєю коханою? – голос моє мами, як і завжди звучав радісно, і всіх навколо заряджав позитивом.
- Мамо, привіт. В мене все чудово. Я дзвоню саме для того щоб запросити завтра вас з татом на вечерю для знайомства з Олесею і її батьками. Завтра вечір перед Новим Роком і це гарна причина. А після нашого знайомства я хочу відвести Дюймвочку в одне місце і провести з нею всі новорічні свята.
- Ой, сину! Я так довго чекала такого дня. Зараз же йду готуватися до завтрашнього вчора. Ще треба купити подарунки! Все, цьомаю. Я побігла порадую тата.
Моя мама то вічна батарейка Дюрасел. Іноді тато жартує, що їй не потрібна підзарядка.
- Добре, мамо. Па-па.
Так, залишилося інша справа.
Олеся
Не знаю, як в кого, а в мене день почався з розмови з моєю шоколадкою Мілка (так ніжно я називаю Мілану).
«- Олесику, з прийдешнім тебе. – ще так рано, а голос моєї Мілки такий бадьорий, заряджає енергією ніби чорна кава.
- Мілка, доброго ранку, і тебе з прийдешнім Новим роком. Чого тобі не спиться? Якась ідея в голові зародилася? – мені інколи здається, що в голові моєї подружайки живуть всі фатастичні істоти, котрі відповідають за ідеї і фантазію. Тому є невичерпний запас фатастичих ідей
- Та не справа в ідеях. Просто мені тут пташка на хвості принесла, що ти будеш зустрічати новорічне свято з Дем'яном. І якщо, я тебе добре знаю, а це саме так, то ти ще нічого не підготувала. Ні подарунків, ні особливого одягу. - я була здивована, подруга наче в воду дивилась
- Так, моя особиста Ванга, ти права. Каюсь, ніяких подарунків ще не купила. Збиралась сьогодні сходити і купити всім сюрпризи. А що ти маєш на увазі під особливим одягом? - мене дійсно цікавило, що вона має на увазі. - Плаття для новорічного свята в мене є.
- Ох, ти ж моя наївна простота. Збирайся, їдемо по магазинах купувати подарунки і заодно я тобі покажу, що таке особливий одяг. Я за 30 хв. приїду до тебе на таксі. - ідея подруги мені сподобалась."
Тому я швидко привела себе в порядок і поїхала з подругою на подвиги по шопінгу.
Подарунки ми швидко вибрали, а от коли ми потрапили у відділ особливого одягу мені стало і соромно, і гаряче, і холодно. Я такої відкритої білизни в житті не бачила...
-Міланка, йдемо звідси. Мені тут не затишно. - я вже розвернулася йти на вихід, але Мілана перегородила мені вихід з магазину.
- Я тебе звідси не випущу, поки ми не знайдемо тобі такої білизни від вигляду, якої твій ректор буде в захваті.
Ми цілий день провели в торговому центрі, знайшли все що хотіли і подарунки, і білизні і інші деталі гардеробу без яких по словах Мілки не обходиться жодне романтичне побачення.
Коли ми вже виходили з ТЦ мені подзвонили мама.
- Доню, ти де? - мама є мама, завжди хвилюється.
- Я з Міланою гуляємо, займаємся шопінгом. Щось сталося?
- Так, в нас з татом для тебе новина.
#1952 в Любовні романи
#873 в Сучасний любовний роман
#417 в Короткий любовний роман
романтика_ніжність_відносини, ректор і студентка, різниця у віці
Відредаговано: 03.08.2025