26

Дем'ян

Коли вночі повернувся в свою квартиру сам, то одразу

 відчув якесь дивне відчуття.

 Квартира, яка до недавнього часу була мені домівкою, стала чужою, не затишною.  

Після ночі проведеної тут з своєю Олесею

 я відчуваю себе тут ще й самотнім. 

Скоріше б вже день і я поїду до Дюймовочки.  Сам собі дивуюсь. Дорослий мужик, а веду себе, як підліток.  

Походив по квартирі та й  вирішив прийняти душ

 і спати.  Заснув я швидко. Але ж то не дивно.

 Сьогодні був стресовий і нервовий день.  Цілий день 

мене не покидав страх за свою Дюймовочку.         

 Проснувся, як добре, що вже ранок. 

На швидкості армійських підйомів вдягнувся, 

провів вранішні гігієнічні процедури і поїхав до своєї

крихітки.   

По дорозі вирішив виконати ще один важливий пункт в своєму житті. І не гаючи ні хвилини набрав в телефоні один добре

 знайомий номер.   Пішли гудки...  

- Алло, я слухаю.  

- Мамо, привіт. Як в вас з татом справи?  

-В нас,  синку,   все як завжди. Працюємо, 

відпочиваємо... Вже б хотілося внуків побавити, 

але ж ти 

сильно зайнятий і не маєш часу на таке. А може  ми з татом можемо на щось надіятись?  

- Мамо.... Тут така справа. Ви можете надіятися. Я хочу вас познайомити з одною дуже особливою 

для мене особою.  

- Ой, синку ти мене лякаєш. Маю надію, що та особа все таки дівчина, а не мужик. А то я вже і такі підозри мала.  

- Хм, мамуня. А ви вмієте підтримати. Це дуже красива дівчина, звати її Олеся.  

- Як я рада! Люди, яка я рада! Нарешті знайшов ту 

єдину. А чого ж ти її так довго шукав?  

- Мам, їй тільки 18 років.  Як би я познайомився з нею раніше, то б ця історія 

мала і кримінальну сторону.  

- Синку, розкажи ще щось про неї.  

- Вона моя Дюймовочка, надзвичайної вроди дівчина. Мам, я вже під'їжджаю до її будинку.  

Про місце знайомства напишу потім. 

Люблю, цьомаю. Па-па.  

Під'їхав до її будинку і одразу ж написав

 повідомлення. 

Заходити  не хотів, бо я ще планую побути 

вдвох з Дюймовочкою, до того часу поки треба 

буде їхати в поліцію.  

Поки чекаю своє сонце вийду з машини і подихаю 

свіжим морозяним повітрям.  

Відкриваються двері і надвір вибігає моя Олеся. 

Не збавляючи швидкості вона одразу потрапила в 

мої руки. Я міцно її обійняв. Скучив за нею смертельно. А Дюймовочка у відповідь притулилась носом в мою шию.  

В мені було нестримне бажання поцілувати свою 

красуню. Але щоб не скомпрометувати її, 

обмежився поцілунком у щоку.  

- Ти мій особистий рай! - це слова вирвалися з моєї душі. 

Вони повністю відповідають дійсності.  
-  Моя пташка, сідай в машину, бо холодно.- 

допомагаю їй залізти в салон автомобіля. 

Коли ми обоє вже опинилися в теплому салоні, 

мені так закортіло обняти свою принцесу ще раз,

але вже не відмовляти собі в деяких бажаннях. Я 

різко перетягнув Олесю до себе на коліна, її очі виражали здивування. 
- Дем'ян, ти що збираєшся робити? - її голос затремтів, невже вона мене боїться. 
- Дюймовочка, я просто хотів потримати тебе в обіймах. На людях я стараюсь бути скромним, 

а тут нас ніхто не бачить. Ти ж мене не боїшся? -

 і дивуючись сам собі затамувавши подих чекаю на 

її відповідь. 
Спочатку моя красуня заперечливо захитала головою, а потім з її губ злетіло, те чого я так чекав. 

- Ні, Дем'ян. Коли любиш когось, то не відчуваєш страху перед ним. - Олеся опустила очі вниз і з засоромленим виглядом продовжила - А я тебе люблю. 

Дюймовочка, захотіла вибратись з моїх обіймів, 

але я втримав її біля себе. 

- Не втікай і не соромся. Твої слова для мене найкращий подарунок на всі свята. І найцінніший бальзам для душі. 

І нарешті я зробив те, чого хотів. Поцілував! 

Ух, яка благодать! Пройшовся губами від щоки 

до куточка губ. Не пропускаючи ні міліметра. 

А дальше мої губи захопили в полон медові уста 

своєї красуні. 

Наш поцілунок змітав між нами всі скриті бар'єри. 
Але зараз не час і не місце для продовження

 нашого блаженства. 
- Кохана Дюймовочка, я дуже тебе люблю. Ти моя! - дихання після поцілунку було важке. 
Нашу ідилію обірвав дзвінок, котрий пролунав з

 мого телефона. 
Дзвонив Дмитро і нагадав, що за 30 хвилин нас 

чекає у відділку для написання заяви. 

Я пообіцяв, що ми вчасно з'явимось. Під час моєї розмови з другом моя хитрунка перебралася 

назад на сусіднє з водійським крісло. 
Закінчивши розмову, я взяв Олесю за руку.

 Тим самим я намагався показати їй, що хочу

 аби ми з нею по житті йшли рука об руку. 

Але скоріш за все дівчина не зрозуміла моїх дій, 

бо надто молода. А я в скорому часі хочу розказати про всі мої почуття,  плани на життя з нею. 

Та зараз в нас є нагальніші справи. 
- Олеся, нам треба їхати, Дмитро чекає нас. -

 поки заводив авто чекав її реакції, але моя Дюймовочка не видала ні звуку. 

Як тільки ми виїхали з спального району, я все таки не витримав мовчання моєї малечі. Повернув голову в

 її сторону і мені зовсім не сподобалось, як вона виглядає. Голова опущена, пальці рук щепленні в замок. Її всю трясе. З'їхав на узбіччя, 

зупинив машину, зняв блокування з ременя безпеки 

і повернувся до своєї дівчинки. Взяв її руки в свою, 

дві її мініатюрні ручки помістились на моїй одній долоні. Через дотик рук старався передати

 Дюмовочці своє тепло і відчуття спокою та захисту. 

- Сонечко моє, що сталось? Ти чого мовчиш?

 Олеся, поділися зі мною своїми переживаннями.

 - схилив свою голову так щоб заглянути в її оченята. 

А йопересете, з її очей покотилися сльози. 

Я не думаючи довго вискочив з машини. 

Перебіг на сторону пасажира, ривком відчинив двері і витягнув на ззовні Олесю.