25

Олеся

Крізь сон почула стук у двері.  Двері відчинилися і заглянула усміхнена мама.  
- Донечко, просинайся. Ти просила тебе розбудити. 
Ой, точно. Ми з Дем'яном маємо їхати в поліцейський відділок. 
- Мамо, я вже піднімаюсь. Дякую, що розбудила. 
Сіла в ліжку, дивлячись на свою найріднішу помітила, що вона хоче мені  щось сказати, але не наважується.
- Матусю, ти  мені можеш сказати все, що захочеш. - мама зайшла в кімнату, сіла біля мене на ліжку.

- Олеся, ми з тобою ніколи не обговорювали твого особистого життя. Але ми з татом завжди переживали, як саме складеться доля для тебе, яке ж  буде в тебе жіноче щастя. - напевно в моєму погляді щось змінилось, бо мама поспіхом продовжила свій монолог. - Ні, ти не подумай, ми ніколи не сумнівалися, що ти в нас найрозумніша, найгарніша, найдобріша і в тебе всі найкращі якості. Але прошу, зрозумій мої слова правильно. Кожна людина живе в цьому світі з особливостями, але не всі інші люди готові приймати нашу особливість. От і ми завжди молилися за тебе, щоб ти отримала найкращу другу половинку. Щоб той, хто має бути твоїм суджений приймав, розумів і любив тебе з твоєю особливістю, з твоєю родзинкою.  І зараз я з твоїм татом, бачимо поряд з тобою людину, котра тебе сильно кохає, сприймає тебе такою, яка є. Він захистить тебе від усього злого, а на те, як він дивиться на тебе можна милуватися вічно. Донечко, я щаслива за тебе, ти заслужила те, справжнє жіноче щастя. - тепер ми з мамою обнявшись ридали. 
Ми з мамою ще трохи поплакати і заспокоїлися. Я пішла приводити себе в порядок, бо  скоро має приїхати Дем'ян. 
Не бачила його ніч, а вже так скучаю. Не важливо де і що робити аби тільки з ним. Прийшло сповіщення про повідомлення. Біжу читати, бо впевнена, що то від мого Гетьмана. 
"Моя Дюймовочка, доброго ранку. Я чекаю тебе біля вашого будинку. Швидше спускайся до мене, бо я надто довго без тебе. Люблю тебе". 
Та після таких слів не те, що бігти, а летіти хочеться до нього. Так я і зробила. Вибігаю на двір і одразу потрапила в надійні, сильні і одночасно ніжні обійми Дем'яна. Притулилась носом в його шию. А мій особистий герой обняв мене ще сильніше і поцілував у шоку. 
- Ти мій особистий рай! 

Дем'ян

Коли вночі повернувся в свою квартиру сам, то одразу відчув якесь дивне відчуття. Квартира, яка до недавнього часу була мені домівкою, стала чужою, не затишною.  Після ночі проведеної тут з своєю Олесею я відчуваю себе 

тут ще й самотнім. Скоріше б вже день і я поїду до Дюймовочки. Сам собі дивуюсь. Дорослий мужик, а веду себе, як підліток.  

Походив по квартирі та й  вирішив прийняти душ і спати.  Заснув я швидко. Але ж то не дивно. Сьогодні був стресовий і нервовий день.  Цілий день мене не покидав страх за свою Дюймовочку.         

 Проснувся, як добре, що вже ранок. 

На швидкості армійських підйомів вдягнувся, провів вранішні гігієнічні процедури і поїхав до своєї крихітки. По дорозі вирішив виконати ще один важливий пункт в своєму житті. І не гаючи ні хвилини набрав в телефоні один добре знайомий номер.   Пішли гудки...  

- Алло, я слухаю.  

- Мамо, привіт. Як в вас з татом справи?  

-В нас,  синку,   все як завжди. Працюємо, відпочиваємо... Вже б хотілося внуків 

побавити, але ж ти сильно зайнятий і не маєш часу на таке. А може  ми з татом можемо на щось надіятись?  

- Мамо.... Тут така справа. Ви можете надіятися. Я хочу вас познайомити з одною дуже особливою для мене особою.  

- Ой, синку ти мене лякаєш. Маю надію, що та особа все таки дівчина, а не мужик. А то я вже і такі підозри мала.  

- Хм, мамуня. А ви вмієте підтримати. Це дуже красива дівчина, звати її Олеся.  

- Як я рада! Люди, яка я рада! Нарешті знайшов ту єдину. А чого ж ти її так довго шукав?  

-Мам, їй тільки 18 років. Як би я познайомився з нею раніше, то б ця історія мала і кримінальну сторону

- Синку, розкажи ще щось про неї.  

- Вона моя Дюймовочка, надзвичайної вроди дівчина. Мам,я вже під'їжджаю до її будинку.  

Про місце знайомства напишу потім. Люблю, цьомаю. Па-па.  

Під'їхав до її будинку і одразу ж написав повідомлення Заходити  не хотів, бо я ще планую побути

 вдвох з Дюймовочкою, до того часу поки треба буде їхати в поліцію.  

Поки чекаю своє сонце вийду з машини і подихаю свіжим морозяним повітрям.  

Відкриваються двері і надвір вибігає моя Олеся. Не збавляючи швидкості вона одразу потрапила в мої руки. Я міцно її обійняв. Скучив за нею смертельно. А Дюймовочка у відповідь притулилась носом в мою шию.  

В мені було нестримне бажання поцілувати свою красуню. Але щоб не скомпрометувати її, обмежився поцілунком у щоку.  

- Ти мій особистий рай! - це слова вирвалися з моєї душі. 

Вони повністю відповідають дійсності.