14

Дем'ян

- Золотко,  ти чого почервоніла? Що за думки в твоїй голові чудовій?- Дем'ян так хитро на мене глянув ніби здогадався, які не скромні думки і плани мені приходять.

- Все нормально зі мною, а думки в моїй голові сьогодні вирішили мене звести з розуму. -  я хотіла ще дещо попросити, але не знала, як він відреагує чи не образиться. І таки наважилися - Пане Гетьманський, я б хотіла у вас щось попросити. - вирішила використовувати  жартівливий тон.

- Так-так, пані Дем'янова, я вас уважно слухаю. Просіть все, що ваша душа забажає. - він підтримав мою манеру звернення.

- Дем'ян Володимирович, а давайте відмінемо похід у розважальний центр  і поїдемо до тебе відкривати подарунки. Мене цікавість замучила.  - на секунду коханий відвів погляд він дороги і коли його очі глянули на мене, там було стільки емоцій.

Дем'ян моментально розвернув машину назад до своєї квартири. І в рекордний час ми добралися до його оселі, де панувала святкова атмосфера. Я одразу ж потягнула свого коханого ректора до подарунків. Хоча він зовсім не протестував моїм планам.

- Олеся, давай ти перша відкривай подарунки. Почни, будь ласка, з того великого. - я глянула на обличчя Гетьмана і отетеріла. Його емоції вказують на те, що він хвилюється.

Ого, а це вже щось новеньке, переживає через подарунки.

- Добре. Відкриваю. - розв'язати стрічку я відкрила коробку яка була практично така, як я по висоті, а звідти вилетіли кілька десятків повітряних кульок. А коли вони злетіли аж під стелю я побачила, що до них прив'язаний білий ведмідь з мій ріст. В лапках він тримав записку "ДАРУЮ ЕМОЦІЇ".

- Дем'ясику, який гарний сюрприз. - і я таки наважилися і кинулася його обіймати і цілувати. ( чесно скажу він був зовсім не проти.)

Потім мені в руки дали ще одну  коробочку, але оксамитову в якій лежав золотий ланцюжок з кулончиком у вигляді слова "Моя". Те слово було зроблено наче мереживом і розсилок дрібненьких діамантів.

- Боже, яка краса. Тільки жаль, що я не здогадалася зробити таку ж річ для тебе. - і дійсно жаль. Ніхто не знатиме, що  він мій.

Мій Дем'ян розщипає  гудзики на сорочці і я бачу як на його шиї блищить такий самий ланцюжок з словом "Мій", таким він був без діамантів.

- Олеся,  кохана моя дівчинка. Я вже вдягнув свій. Тому що з першого нашого погляду, я вважав себе твоїм. І так буде і надалі. - я потрапила в його міцні і теплі обійми. В інших упаковках були цукерки, і фрукти.

- А тепер твоя черга відкривати подарунки. - і Дем'ян почав відкривати пакунок, який я йому принесла.

В пакунку був светр з новорічним принтом, шоколадний ноутбук і чашка-хамелеон з написом "Коханому ректору".

- Дякую, це найкращі подарунки, а ти найцінніша. - так, як я все ще була в його обіймах, то мене вирішили всю зацілувати. 

Якщо вам подобається, то напишіть коментар і оцініть книгу. Зробити це вам не важко, а мені приємно. І у вас + 1 в копілочку добрих справ та дякую, що читаєте.