11

Олес

Вже два дні, як я не бачу Дем'яна. В нього і так багато справ було на кінець року, а тепер ще й шукає того безголового паразита.
       Він звичайно дзвонить кілька раз на день, говорить, що любить. Обіцяв провести день святого Миколая разом. Ой, а він вже завтра. А я ще й подарунків не запакувала.  Занять в універі немає. Канікули нам зробили довгі,  бо економлять на опаленні. 
Отже, план на сьогодні - запакувати подарунки, підготувати  гарний одяг на свято і прибрати в квартирі. Завтра, коли прийде Миколай тут має все блищати.
       Пакунки знайшла і тепер буду розкладати подарунки. Мене завжди вчили,  що подарунки мають бути практичними, тому такі і вибирала. Мамі - теплий шарф(вона їх любить), татові новий гаманець. А Дем'янові я купила, а точніше замовила в інтернет магазині з кур'єрською доставкою кофту з новорічним принтом.  Ну і звичайно всім цукерки і мандаринів.
І одяг я вибрала -  це плаття м'ятного кольору, довжиною до коліна, з невеличким декольте. 
А квартиру я люблю прибирати під музику, цього разу вибір  припав на новорічні пісеньки. От так в ритмі веселих мелодій я справилися з наведенням чистоти.
І тут почула дзвінок. І моє серце зробило кульбіт.  Я прийняла дзвінок.
- Фея по чистоті слухає вас - усмішка сама появились на обличчі, сильно скучилась.
- Моя фея, привіт. Що моя пташка,  ти робиш? Якби ти знала, як сильно я скучив. - в голосі було чути нотки суму.
-  Я як Містер Мускул жіноча версія, займаюсь прибиранням. Коли прийде Святий Миколай щоб все сяяло чистотою. - стараюся його змусити засміятися .- І я також скучилась.  - тихо проговорила, я ще соромлюся виставляти свої почуття на показ. - Ой, а як пошуки?
- Пошуки ніяк, бо він не появляється вдома вже кілька тижнів. А по онлайн камерах багато "сліпих" зон. Але ти не переживай все одно він десь появиться. Ти з дому головне не виходи.  Ще один день треба пережити і ми знову будемо проводити час разом. - а як я вже мрію щоб ми були разом.
- Добре, я буду вдома і так нікуди не ходжу. Навіть до баби в село не поїду на свято.- і хотілось мені сказати, що чекатиму тебе, але передумала. 
- Па-па. Люблю і буду скучати. - почула звук поцілунку.
Ми попрощалися і залишок дня я займалась тим, що допомагала мамі готувати. В нас є традиція, у вечері шукати шукати подарунки під подушками, а потім сідати в колі сім'ї за накритий стіл.
В цей вечір все було також по сімейних традиціях. В себе під подушкою я знайшла серію нових книг улюбленого автора і набір для манікюру і багато цукерок. Бо я ще та ласунка.
Коли ми сіли за стіл і  я вирішила, що саме час розказати, що в мене починаються перші серйозні стосунки.
Трохи переживала, але батьки сприйняли цю новину досить спокійно. Сказавши тільки, що вони підозрювали. І коли я захочу, то приводити хлопця на знайомство.
Коли я лягала спати, то прийшла смска.
"Кохана моя принцеса. Я не можу тобі зараз подзвонити, але знай що я тебе сильно кохаю і не можу дочекатися завтрашнього дня".
"Дем'ян я також тебе люблю. До завтра."
-----------------------------------
      Зранку мене розбудила мене  мама.
- Донечко, ми вже з татом зібралися і поїдемо до баби. А ти точно не хочеш з нами? - голос в мами серйозний, а погляд хитрий.
- Ні, матусю я не поїду. Спочатку з Міланою час проведу, а потім з Дем'яном. - навіть мамі не зізнаюся, що зустрічі з ним я чекаю дуже сильно.
- Добре, донечко, ми поїхали, а ви веселіться. - мама поцілувала мене в щоку і вийшла з кімнати.
А я підстрибнувши з ліжка, пішла в душ. Щоб встигнути підготуватися до приходу Дем'яна.
      Все встигла зробити. І навіть ще чекала його приїзду. Але коли через вікно я побачила, як під'їхала машина Гетьмана, то моє серце підстрибнувши до горла впало в п'ятки.
      Я вже вдягнулася і прийшло смс.
"Виходи моя красуня. Я вже тебе чекаю"
"Вже йду. Почекай трішки"
Як  тільки вийшла, то отетеріла. Ніяк не можу звикнути до чоловічої краси. Стоїть спершись на машину. В чорному пальто з під якого було замітно білу сорочку і темно-синю жилетку. Як тільки він мене замітив, усміхнувся і пішов в мою сторону.
- Привіт. Як же я за тобою скучив. - я потрапила в його міцні обійми і одразу отримала поцілунки.
       Як тільки ми трохи  наситилися нашими поцілунками. Дем'ян потягнув мене до машини.
- А куди ми їдемо? - як тільки ми сіли в машину запитання саме собою вилетіло.
- До мене їдемо, моя хороша. - мій коханий поцілував мою руку, котру тримав в своїй руці. - Нас чекає сюрприз.
Ми швидко заїхали, бо відстань не велика.
Коли треба було виходити з машини Дем'ян, як істинний джентельмен відкрив двері машини і подав руку. Як тільки вийшла з машини мій ректор підняв мене на руки і поніс до себе в квартиру.  
       Мій супергерой зі мною на руках зайшов у свою фортецю.  Ми опинились в коридорі і одразу кидається в очі, що вона холостяцька. Не відчувається жіночої руки. І одразу в мене виникло відчуття ревності,  а скільки ж жінок він сюди приводив?
     Раптом Дем'ян  поставив мене на ноги і змусив зробити кілька кроків назад. Притиснувши мене собою. Взяв руками моє обличчя і стараючись заглянути мені в очі.
- Моя дівчинка, твої емоції і запитання появляються на твоєму чудовому личку, наче слова на сторінках книжки. - слова чередувалися з поцілунками якими він покривав мою шию. - Тому поки ти не напридумувала собі ще чогось скажу, що нікого крім батьків в цій квартирі не було.  - закріпив свої слова пристрасним поцілунком.
Ну і знову мене підвела мене моя відкрита міміка. Не буде з  мене шпигунки.
- Дем'ян Володимирович, зупиніться. Ви ще екскурсії не провели своїй гості. - я б хотіла продовження, але ж не можна бути такою доступною.
- Я не можу і не хочу зупинятися, але ти права. Треба бути більш стриманим, тим більше в мене для тебе є сюрприз- і Гетьман взявши за руку повів мене на екскурсію. По коридору було по дві пари дверей в обидві сторони. Ванна і кухня по ліву сторону, спальня і гострота кімната по праву сторону. А прямо по коридору велика вітальня. Вся квартира була в двох кольорах - світло-сірому і білому. 
Як тільки ми зайшли у вітальню я була приємно здивована. В центрі кімнати стояв круглий стіл і накритий він як фуршетний - різні закуски, солодощі.
А біля каміну стояв менший столик накритий для двох. І біля столика багато різних подарунків.
- Дем'ян, яка краса! Мені дуже сподобалося. - я встала на пальці і міцно-міцно обняла мого хорошого за шию, потім поцілувала його в щоку.
- Я дуже радий, що тобі сподобалось. Але давай пройдемо за столик. Я дуже хочу з тобою поснідати.
Ми поснідали, потім танцювали, в руках цього чоловіка мені дуже комфортно, затишно, безпечно. Не хочеться щоб він відпускав мене. І він наче відчув мої бажання і притиснув мене сильніше до себе.
Хто поцілував перший, незрозуміло. Але з ніжного і легкого поцілунок перетворився в нестримний, палаючий пристрастю.
Дем'ян піднявши мене на руки не перериваючи поцілунок поніс мене в невідомому напрямку його квартири. Я обняла його талію ногами. Відчула як мене посадили на підвіконня.
Мій коханий не відриваючись ні на секунду він мене залишив губи в спокої. Наступна чутлива точка для його маршруту по моєму тілі була мочка вуха. Від губ до вуха Дем'ян пройшовся по обличчю маленькими поцілунками. Затягнув мочку у свій рот і вкусив.
"Ах"- Вирвалось у мене. Від вуха коханий попрямував з поцілунками  до шиї. Там Гетьманський творив щось неймовірне.  Я також відповідала на його поцілунки з не меншою силою.
Але коли  він в пориві пристрасті почав розсувати замок на моєму платті. Була змушена його зупинити. Не готова я ще до подальшого розвитку.
- Дем'ян, зупинись будь ласка. - сказала тихенько, бо крім того, що  я не готова, все одно не хочу його образити.
- Крихітка моя, вибач я не втримався. Не будемо спішити. Давай розглядати подарунки.- говорив він лагідно. Ніби не образився.
Як тільки ми хотіли почати розглядати подарунки ожив мій телефон. Прийшло смс.
"Зі святом Миколая. Я тобі в квартирі залишив подарунок. Прийдеш додому побачиш."
Читали цю есемеску ми обоє.
- Дем'ян, що це означає? Що він зробив? - я на емоціях ледь істерику не влаштувала.
- Тихо-тихо сонечко, зараз їдемо до тебе і подивимось, що там.- Гетьман мене обняв.