8

Я схопив куртку і  вибіг з кабінету за дівчинкою своєю. Догнав її вже на виході  з універу. 
- Олеся не втікай, я дуже прошу давай поговоримо. Я не  хотів нічого поганого. Прошу тебе тільки щоб ти виділила мені  20 хв свого часу і  я все поясню? - я з трепетом чекав  її рішення. 
Вона не плакала і  не злилась, а просто  стояла стомлена всіма  тими подіями і  тут ще я з своїм поцілунком. 
- Дем'ян Володимирович,  якщо ви думаєте, що я оплачу вам за  всі  мої порятунки інтимом,  то ви помиляєтесь. - її тон був просто, як констатація факту, без емоцій. 
І я навіть не образився на цю її фразу, бо напевно саме так і  виглядало з її сторони.
Ніби я хотів щоб мені  відплатили борг, але я  ж знаю істинну правду. Я люблю свою красуню.
- Але мама мене завжди вчила, що людину треба вислухати, а вже тоді робити висновки. Тому у вас є 20 хв щоб виговоритися.- я щасливий від почутого, в мене є шанс.
- Дякую. Олеся, але давай поговоримо у якомусь гарному кафе? Просто для того щоб не стояти тут. - Дюймовочка ствердно кивнула. 
Ми сіли в машину і  поїхали в найближче кафе. Коли зайняли столик прийшов час мені  почати розмову, але я не знав як саме це зробити. Я стільки хотів їй сказати. І таки наважився. 
- Якщо моя розмова буде не поступовою,  то вибач мене, бо я хвилююсь.  Мені  вже більше ніж 30 років і  в моєму житті  не більшої любові  ніж до професії. Любов до батьків то окрема історія. Так от, мені  здавалося, що покохати мені  в житті  не пощастить. Але цей  рік для мене  став щасливим. Я побачив дівчину, в очах, якої я потонув. Я закохався. - а дальше я їй розказав, як шукав очима кожен день свою мацьопу в універі,  як дослідив всі її сторінки в соціальних мережах. Як засинав і просинався з думками і мріями про неї,  а коли побачив на фото в Мілани, що то саме її забрав якийсь придурок, я готовий був задушити його, сильно злякався за неї. Розказав,  що мені сильно сподобалось переписка наша. В моєму житті з'явилися сенс - це моя Дюймовочка. - Я тебе люблю, Олеся. -хух, нарешті я виговорився.  
Я замовк, а Олеся сиділа і мовчки дивилась на мене.  Очі повні сліз, але не плаче. Просто дивиться. Можна сказати, що все пропало.
-А ви нічого важливого не забули?  Ви мене добре бачили? Я ж, як то кажуть в світі - інвалід. Вам хіба така потрібна? -знову  сухо і без емоцій  запитувала Олеся. 
- Послухай і почуй мене, я тебе люблю. І мені все підходить. Ти  мені  потрібна.  Є в Україні така поговірка: "Не полюбить на брудно, то на чисто трудно". Я покохав і для мене  ти найкраща. Але то все слова, якщо ти дозволиш, то я зможу доказати всі сказані слова на ділі.- я так би хотів щоб вона мені повірила і ми могли починати наше спілкування в іншому форматі. 
- Дем'ян Володимирович, а ви не боїтесь, вам ж почнуть ставити питання чого саме така як я?- я бачу що її оборона руйнується.   
- Ні, зовсім. То мій вибір для мого життя інших людей, то не повинно хвилювати. Але давай домовимось, що коли ми наодинці, то тільки Дем'ян без Володимирович.  Домовились?-так хочу почути з її уст просто моє ім'я.
- Домовились, Дем'ян. - сказала так тихенько, але сказала. 
- Давай щось поїмо і щось вип'ємо.  Відмітимо новий етап у наших відносинах. - спочатку моя дівчинка почервоніла і в очах з'явився страх.
-Ви будете пити, ой ти будеш?- здивувалася або злякалася по її розширених зіницях не міг зрозуміти. 
- Так, буду. А що не так? Я ще буду їсти і спробую взяти тебе за ручку. - я побачив, як вона знову почервоніла - треба з чогось починати.
- Але ж ви, ти за кермом? Як потім будеш їхати?- допитливо запитала. 
Я піднявся з крісла, підійшов до місця де сиділа Дюймовочка і опустився на присядки біля її ніг. Взяв за ручку. Яка ж маленька ця ручка. Її обидві долоньки помістяться на моїй одній і ще буде місце.
Поглянув в очі своєї дівчинки і говорив тільки правду. 
- Дівчинка моя, пити я буду тільки сік і так буде завжди. Алкогольні напої я більше не п'ю.  А тепер коли в моїй машині  надіюсь буде їздити одна симпатична дівчина, я буду ще обережніший ніж завжди. - поцілував ручку, а Олеся почервоніла. 
Як мені подобається, коли вона червоніє. Маю велику впевненість, що у Дюймовочки це будуть перші серйозні стосунки і я зроблю все щоб вони були єдині.
Ми говорили багато, про все на світі і ні про що конкретно. Я милувався тою, хто появився в моєму житті не так давно, але без неї я вже жити не хочу. Моя золота, моя кохана. 
І надіюсь, що колись почую від неї три бажаних словах. То що я їй подобаюсь, видно, але їй не вистачає сміливості  признати сьогодні.   
- Дем'ян, мені вже треба додому. - а я вже і забув, що нам кудись треба йти. 
- Добре, сонечко. Давай збиратись, я піду оплачу рахунок, а ти почекай тут. - я поцілував її в щічку. 
- Поки ти будеш оплачувати, я збігаю в дамську кімнату. - її чудові усмішки тільки для мене гріють душу. 
Олеся побігла в секретну кімнату. А я оплативши рахунок підійшов в коридор. І притулившись до стіни, випадково підслухав монолог Олесі. 
- Перш ніж вийти до Дем'яна, я себе мушу щипнути, бо я не можу повірити, що то реальність, а не сон. В один день і такі події. Ну що Лесьок, ти віриш, що у тебе був сьогодні перший поцілунок і заповітні три слова? Ні, не віриш. Мені подобається Дем'ян і приємні його поцілунки. Може дати собі шанс бути щасливою? Так, даю собі шанс. - я поспішив відійти від дверей, бо Олеся вже виходила до мене. А я не міг  сховати щасливої усмішки від почутого. 
- Ти готова, можемо їхати?- взяв її за руку і повів на вихід після  слова "так". 
Ми їхали в машині мовчки, я мовчав стримуючи свою еротичну фантазію. Кожен раз поряд з своєю маленькою мені все складніше стримувати бажання і збудження.  А Олеся, напевно не знала, як діяти в такій ситуації. Тому сиділа наче мишка - тихо. 
Підїждаючи до її під'їзду, я почав розмову. 
- Прийом, Земля викликає Венеру. - Олеся повернула голову в мою сторону і усміхнулася. - Сонечко, в мене до тебе є серйозне запитання. Ти будеш зі мною дружити? - і я також їй усміхнувся, але напружено чекаю на відповідь. 
- Дем'ян Володимирович, ми ж з вами ніби не ворогуємо. Певна річ, що я з вами дружу.- серйозно так сказала. 
- Олеся, ти знову до мене на ви. Давай запитаю по-справжньому. Красуня, ти будеш зі мною зустрічатись? Я підходжу тобі в ролі хлопця? - засоромилася, але таки кивнула ствердно головою.  
Я від щастя її згоди, притягнув акуратно її до себе і поцілував її так, як хотів давно, сильно і ніжно, з насолодою і без тормозів.   Моя, моя і тільки моя красуня  старалася відповідати з такою самою пристрастю. 
Нагадав собі, що треба стримуватись. Голова і душа розуміє, а тіло в збудженому стані. Пересадив її  назад на крісло. 
- Моя Дюймовочка, як істинний джентельмен маю нагадати, що ти поспішала додому.-якби ти тільки знала як я не хочу тебе відпускати. 
-Ой, точно, мені  пора. - сама чмокнула мене в щоку і швиденько вибігла з машини. Забігла в під'їзд. 
А я завів машину і поїхав додому під холодний і дуже холодний душ. Але по дорозі  зроблю дзвінок, не хочу щоб Олесі  щось загрожувало.
- Алло, Дмитре є справа. Олесі погрожували. Я зараз їду додому і  почнуть пошуки абонента з номеру якого йшли погрози. І як тільки я його знайду ти допоможеш мені  його запакувати кудись?- мій друг погодився допомогти.
Отже, в мене сьогодні безсонна ніч в пошуках одного придурка.