4

Матусю, я сьогодні  йду на день народження до Міланки. Вона мене таки вмовила сходити з нею кудись. - попереджаю, щоб не хвилювалась, бо я не часто кудись виходжу.  
- Добре, донечко, тільки будьте обережні.  І не довго. 
- Не переживайте, все буде добре. - повітряний поцілунок і  я побігла.  
Вибігла на вулицю і побачила, що мене вже чекає таксі. Міцно тримаючи пакет з подарунком, який я так довго готувала і надіюсь він сподобається іменинниці. Я сіла в таксі, яке повезе мене до Міласі.  Сказала водієві адресу подруги і автомобіль поїхав. Через вікно таксі  я розглядала, яку красу створює природа осінньої пори. 
Саме ця осінь стала особливою для мене - я стала студенткою, в мене з'явилися нові знайомства, і як кажуть мої рідні  - розпускаю крила і  ламаю всі  свої комплекси. В групі мене сприймають чудово, всі  біжать за допомогою і порадою. Викладачі хвалять за успіхи у навчанні. 
І ще одним  важливим пунктом моєї особливої осені  є випадкові  зустрічі в  коридорах універу  з нашим ректором. Мені  подобається те відчуття, яке він викликає, коли проходить поруч. Назви чи класифікації того відчуття в мене ще немає.  Хоча собі  я можу зізнатися, що це перша особа чоловічої статі  до якої мене тягне. І як тільки закриваю очі, то бачу його у думках і  мріях.  В моїй душі  вогнем розпалюється приємне почуття і розливається по венах заставляючи серце битися частіше. Роблячи світ щасливішим, яскравішим.
 Ой, а ми вже приїхали. Прошу зачекати водія таксі  і  виходжу з машини. І як тільки хочу заходити в під'їзд - відкриваються двері  і  вибігає красуня Мілана, брюнетка з спортивною фігурою і  в червоному платті, яке облягає її наче друга шкіра і  черевички під колір плаття з  високим каблуком. Сьогодні ми відпочиваємо тільки двоє. 
Повертаємося до таксі  і їдемо у якийсь заклад-сюрприз. По дорозі  подружка схвально оцінює мій вигляд. Я сьогодні  вперше вдягнула плаття - правда воно в'язане, чорного кольору і  довжиною до колін. Черевички на танкетці, а волосся розпустила.  
В нас є традиція - ми день народження Мілки святкуємо 2 дні.. Перший день вона святкує зі мною і  нашими сім'ями,  а другий - у великій компанії друзів, але без мене.  Поки ми їхали в таксі  я подарувала  їй подарунок. Це були набір прикрас з натурального каменю (подруга таке любить). І за розмовами і сміхом  не замітили, як прибули на місце призначення. Оплативши проїзд ми вийшли  з машини і  я була шокована.
 - Міланчик, то нічого, що в тебе сьогодні день народження, але я тебе зараз задушу. Ти куди нас привезла? То ж один з самих крутіших і популярних нічних клубів міста. - у мене була паніка і страх, я не люблю такі місця. Думала, що ми посидимо в якомусь кафе чи ресторані, як було в попередніх роках.
- Ну Олеся, мені  сьогодні 18 і  я хочу посвяткувати, як всі  в нашому віці - в клубі, потанцювати, випити  коктейль.
- Ой, Олеська, та й не дивись ти так вбивчо на мене. Ми вип'ємо,  але безалкогольний коктейль, хоча тобі   можна і  алкогольний напій - тобі  вже півроку як вісімнадцять.  І ти сьогодні  залишаєш свої комплекси на дворі. Чуєш? 
-Чую. Добре, сьогодні я не сіра мишка з вадами, а клубна тусовщиця. - сказала я це щоб від мене відстали.
Зайшли ми в клуб. Я з непривички аж вуха закрила від гучної музики. Дизайн клубу мене здивував -  все в білих тонах, ніби не в клубі, а на хмаринках.  Мілана впевнено йшла вперед і  мені нічого не залишалося, як йти за нею. Дійшли до зарезервованого столика, який знаходився подальше від танцполу. Замовили напої і іменниниця потягнула мене танцювати. 
- Давай йдемо танцювати і  навіть чути не хочу, що ти не вмієш. Я бачила як ти танцюєш. - тягне мене на танцпол та мала зараза. Ще й вчепилася в руку як наручниками прикувала.   Я здалася і відпустила свої страхи і  почала танцювати насолоджуючись цим процесом. 
- Молодець, красуня. Давай відриватися - похвалила мене подружка. 
Музика, яка звучала в клубі  ніби вливалась в мої вени і  заставляла віддавати всю себе. 
- Кнопа моя, дивись хто там сидить за барною стійкою. - штовхає мене Мілана у плече і  показує пальцем десь мені  за спину. 
- Ой, то ж наш ректор, давай відійдемо подальше від барної стійки. - я говорю,  а в моєму тілі розливається тепло, від якого мені  стає спокійно. Я ніби в безпец і вдома. 
Ми відійшли трохи дальше в глиб танцполу і Мілана сказала, що зараз повернеться. Я продовжила танцювати. Закривши очі і підняла руки, віддаючи  своє тіло у владу музики і  ритму. 
Так захопилася танцями, що не замітила, як чужі руки опинились на моїй талії. Почала вирватись, але мене тільки міцніше стиснули руками і  п'яний голос скомандував. 
- Тихо стій, мацьопа. Бо інакше буде гірше. Ти так гарно танцюючи спокушала, що я не міг не відгукнутись. 
Підбігла Мілана і  хотіла мені  допомогти, але той п'яний придурок так сильно її відштовхнув, що подруга впала і  вдарилась. Дальше я не бачила, як події відбувались, бо мене накрила темнота. 

Мілана 
  Я побачила як знепритомніла Олеся і  сильно злякалася за неї. А той божевільний всім кричав, що то його дівчина і він має право з нею так поводитися. 
   Поки він тримаючи подругу в руках повернувся до мене  спиною я прийняла миттєве рішення - бігти за тим хто точно допоможе. І я побігла. 
- Дем'ян Володимирович, будь ласка допоможіть - пробігла до нашого ректора, єдиного знайомого тут.  - Біда сталася! Допоможіть! 

     Як вам цей початок? Що сподобалось, а що ні? Не забувайте про коментарі і вподобайки. Далі буде...)