3

Дем'ян

Їду на роботу, а думки мої взагалі якісь не робочі. Пам'ять повертає мене на два місяці назад, я тоді вперше побачив свою Дюймовочку.  Побачивши її гарні очі я пропав, вони мене затягували.  Навіть її гарно піднята брова в знак протесту, заворожувала.  Але коли побачив, як вона розвернулася і зробила кілька кроків мене ніби облили крижаною водою.  В моїй голові і душі було стільки бажань - обійняти, захистити, пожаліти і надавати по шиї тим студентам, які  з насмішками дивились на цього ангела. А ця юна красуня гордо піднявши голову пройшла повз натовп.
І на загальних зборах студентів, коли Дюймовочка побачила мене в її очах була паніка. Я так думаю, що вона боялася не конкретно мене, а те що за наше безслівне спілкування її чекатиме покарання.   Але мені все одно вона подобалась все більше.      
За цих два місяці, коли ми проходили повз одне одного в вузі, то в мене душа, серце рвалось до тієї, яку я вже давно вважаю своєю.  Я уважно відслідковую її студентське життя і особисте. Через соц.  мережі дізнався про її захоплення, про улюблені книги і фільми.  
Щоб зняти якось своє постійне збудження   я з Дімою і дівчатами кілька разів проводили в нічних клубах.  Та ніяк ті нічні посиденьки  не допомагали. Тим більше, що мене не покидало відчуття начебто я зраджую.  В голові і серці була лише одна мініатюрна дівчина з гарним іменем Олеся.     
Так, стоп, бо від думок про мою маленьку моє тіло збуджується і виникають не самі цнотливі бажання.   
Доїхав до роботи, попрацював і поїхав на квартиру, щоб вдягнути зручніший одяг ніж костюм. Вибрав джинси чорного кольору і синю футболку з чорним піджаком.    
Ми з Дімою і ще з одним його знайомим вирішили піти в нічний клуб. В мене була мета на цей вечір напитися. Щоб хоч трохи не мучили думки про  ту маленьку фею. 
Зайшла наша трійця у клуб і направилися до барної стійки . Ті два мисливці на довгоногих і пишногрудих німф вирішили випити для хоробрості, а я просто хотів напитися до стану "рох-рох".    
- Йду я шукати свої плани на вечір - говорить Костя, який вже встиг випити не один стакан і пішов зовсім не рівною походкою. 
- Гетьман, а ти чого такий розгін взяв? Тобі не забагато ціла пляшка? - Діма з недовірою дивитися на мене.
-  Хочу "відключити" свої думки - стримано відповів, мені зараз не до його підколів.
- Ти ніяк не можеш забути тої малої? Бл... , Дем'ян ти ж дорослий мужик, люба дівка може бути твоєю, а ти зациклюєшся на якійсь ущербній. - з кожним  словом голос ніби друга звучав все бридкіше.      
Я ніби дивився з боку, як мій кулак врізається в щелепу Діми і він падає....А я сідаю і випиваю ще один стакан.
- Агов, ти придурку, зовсім з глузду з'їхав? Ти через якусь забаганку у вигляді своєї студентки і то якоїсь неповноцінної, хочеш втратити друга? - Діма кричить, а мені знову так хочеться врізати  по його морді.   
Мій друг  заспокоївся і сів в інший кінець барної стійки, так ми  і пили кожен думаючи про своє. Але в мене ще було таке  дивне відчуття, ніби тут десь є моя Олеся. Я поглядом пошукав, але не знайшов нікого схожого на неї.
Гетьманський і Косминський випиваючи свої напої розглядали танцюючих.
- Дем'ян Володимирович,  будь ласка допоможіть - підбігла до мене  юна особа.  - Біда сталася! Допоможіть!
Я і Діма забули про свій конфлікт і уважно слухали дівчину.