2

Олеся

Як зайшов ректор я не замітила,  бо як завжди "літала" у своїх мріях. Почула голос і  піднесла голову подивитися як виглядає наш ректор. І від здивування забула, як дихати. Той збочинець і ректор одна особа. Головне щоб він мене не запам'ятав. Ну хоч бери і  лізь під парту. 
Чого з першого ж дня в мене неприємності? Хоча мені здалося, що під час своєї промови його погляд часто зупинявся на мені, так ніби розглядав картину в галереї. Ще не почалися пари, навчання в цілому, а я вже відмітилась.  Давши нам усні настанови щодо навчання і відпустив додому. Хто перший попаде в немилість до викладачів? -Я. 
Подзвонила подрузі, яка теж поступила в даний ВУЗ. Хоче стати психологом. 
- Привіт, Мілана ти вже закінчила всі свої справи? 
- Так, хочеш зустрітися?
- Дуже, треба виговоритися і  поради.
- Зустрінемося в нашому кафе. За 20 хв. Тільки ти йди акуратно.
Мілана, моя єдина подруга, вона єдина крім батьків мириться з моїм характером і  закритим життям. Мілана називає це синдромом "сірої миші". Все тому, що я з дитинства маю проблеми з ногою. І ходьба моя відрізняється. Я не комплексую, але певні  неприємні  погляди  і вчинки різних людей викликають в мене бажання сидіти вдома.
За своїми роздумами я і  не замітила, як добралась до кафе і  мене вже чекали. 
- Олесечко , будемо святкувати початок студентського життя? 
- Будемо, але перше я тобі  дещо розкажу.
Ну і  розказала їй про випадок в універі. 
-  Олеся, то ж нормально, що хлопці, мужчини на тебе задивляються. Ти красуня і  в хлопців нашого оточення були бажання почати стосунки з тобою. Просто ти не підпускаєш до себе близько людей, особливо тих, які  чоловічої статі. 
 - Мені  добре бути  самотньо. - як можна правдоподібно сказала я. 
Хоча я просто боюсь, що мені  буде боляче душевно. 
Офіціант приніс нам по горіховому капучіно і  по тістечку. Мій особистий психолог підняла чашку і промовила тост
- За початок нашого студентського життя і принців, яких надіюсь ми скоро зустрінемо.
- За легку науку. 
Ми почали святкування. Говорили, сміялися, фантазували  на тему нашого подальшого життя. Дивились з оптимізмом на наше майбутнє

Ось і відбулась перша зустріч наших героїв - самодостатнього, дорослого Дем'яна і юної красуні з великою кількістю комплексів.