Фільм четвертий. Акт 3: То, чого ніколи не було

СЦЕНА 20: «ПЕРЕДМОВА ДО НОВОГО ЖИТТЯ» 

--- 

МІСЦЕ: Покинутий будинок на околиці Готема 

Час: Пізня ніч
Атмосфера: Палаючі відголоски минулого. Будинок — обгорілий, понівечений, з підгорілими рамами, зола і попіл під ногами. Колись тут жило щось хороше… тепер — тільки привиди. 

--- 

ПОЧАТОК 

(Автомобіль зупиняється перед будинком. Психіатр виходить, відкриває дверцята. Гарві ледь притомний, розмазаний бруд, краплі поту на лобі.) 

Психіатр (холодно):
"Ось твій новий дім. Те, що залишилось від твого минулого... і твого майбутнього." 

(Вона безжально штовхає його до входу. Гарві падає в попіл. Психіатр кидає в нього спортивну сумку, в якій щось бряжчить: можливо, ліки… можливо, зброя.) 

(Не сказавши більше ані слова, вона сідає в авто і зникає в імлі.) 

--- 

ПОЯВА КАЛЕНДАРНИКА 

(Тиша. З’являється силует — високий, тонкий, у темному пальті. Календарник підходить неквапливо, нахиляється до Гарві.) 

Календарник (із легкою насмішкою):
"Маленький фенікс... Як ти себе почуваєш у попелі?" 

(Він бере сумку, закидає її собі на плече. Потім піднімає Гарві на руки — хоч той і намагається пручатись, у нього немає сил.) 

Календарник:
"Пора прокидатися, друже. Час писати новий розділ. І ти в ньому — головний герой." 

--- 

(*Він заносить Гарві до чорного входу, двері скриплять і зачиняються за ними. Камера зависає на обгорілому фасаді будинку. Ледь помітно, на обвугленій стіні вирізано:
“ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК.” *) 

---