Фільм третій. Акт 2: Олівер

СЦЕНА 17: «ДЕТСТРОУК І ОЛІВЕР» 

Темний, дощовий ранок. Детстроук, у звичному для нього костюмі, йде по лісистій дорозі, що веде до Стар-сіті. Його кроки тихі, але впевнені. Він нічим не відрізняється від тіні, що розчиняється в сутінках. В його очах — рішучість. Це не просто поїздка. Це місія. В його руках — вибір, який вплине на подальше життя не лише Олівера, але й самого Детстроука. Він добре знає, що між ним і Олівером вже немає простору для ідеалізму — тут вже лише боротьба за виживання. 

--- 

Далеко від цих лісів, у самому центрі Стар-сіті, Олівер Куїн, зараз у ролі мера, стоїть перед камерою, готуючи нову заяву. Його вираз серйозний, погляд непохитний. Він знає, що для його міста настали тяжкі часи. Серійний вбивця, що полює на людей, знову вийшов на свою жертву, і Олівер не може дозволити, щоб це тривало довше. 

Олівер (перед камерами, строго):
— Місто переживає одну з найскладніших фаз у своїй історії. Серійний вбивця, чиї дії не мають пояснення, став на шлях знищення, і ми, як влада, не маємо права бути бездіяльними. Я гарантую, що поліція робить усе можливе для розслідування, але, якщо потрібно, ми будемо звертатися до інших сил, аби захистити наших громадян. Це місто заслужило на спокій, і ми його відновимо, будь-якою ціною. 

Камера пізніше зупиняється, але Олівер, відчуваючи тяжкість слів, глибоко зітхає. Це ще одна маска, яку він носить. Але в нього вже є інші плани. Він чекає на те, що прийде ззовні — і знає, що все, що він робить зараз, є лише частиною більшої гри. 

--- 

В той час, як Олівер дає заяву, Детстроук, наближаючись до Стар-сіті, зупиняється, стоячи на маленькому мосту, що проходить через покручені річки, темні від відблисків світла в міських вогнях. Його погляд спрямований на місто — ще один крок, ще один момент, і він буде всередині цього пекла. 

Детстроук знає, що Олівер — не тільки його старий друг, але й його майбутній ворог. Всі ці роки Олівер намагався зробити зі Стар-сіті місце без злочинів, а Детстроук завжди намагався викорінити саме суть проблеми, зробивши місто справжнім полем битви. Для них двох цей шлях неминуче приведе до зіткнення. 

--- 

Детстроук (до себе, глухо):
— Олівер... ти сам знаєш, що не можеш перемогти цю систему. Ти це робиш для народу, але що буде, коли народ стане тими, кого треба очистити? Я готовий, ти... готовий? 

Він знову йде, його постать зливається з тінями, і місто стає ближчим. Це не просто напад. Це стратегія, що починається з лінії фронту, де один герой вже давно забув, чим була його справжня місія. 

--- 

Олівер (віч-на-віч з камерами, тихо до себе):
— Я зроблю це для всіх. Але знаю, що я не зможу зробити це сам. Ти знову з'явишся, і коли це станеться... я буду готовий. 

Олівер повільно відвертається від камер і йде, втрачаючи свої відчуття і знову стаючи лідером. Тільки він розуміє, що темніша сторона вже близько. 

--- 

Детстроук та Олівер — два незворотні шляхи, що зустрінуться в тіні їхніх спільних та відмінних поглядів. Місто, що вмирає під руками своїх мешканців, ще не здогадується про нову загрозу, яка з’явиться з іншого боку.