Фільм третій. Акт 2: Олівер

СЦЕНА 13: «ТІНІ ВИБОРІВ» 

Ніч. Старе, занедбане передмістя. Погода знову холодна, темна, з натяками на дощ. Вулиці пусті, не видно живої душі. Лише миготливі ліхтарі та звуки ночі. Але в тіні з'являється незвичний силует — серійний вбивця. Його кроки тихі, майже невловимі, як тінь, що переслідує свою жертву. 

Він рухається по тій самій вулиці, де тільки що була чергова жертва, але тепер його погляд зупиняється на дівчинці. Вона стоїть в темряві, її обличчя невиразне, з невеликою сумною усмішкою, яку важко зрозуміти. Вона виглядає неприродно спокійною для дитини, яка опинилася в такій ситуації. Її очі темні, мов бездонні ями. 

Він (підходить ближче, його голос ледве чутний, але жорстокий):
— Ти знаєш, що ти не на своєму місці, маленька. Ти повинна бути іншою. 

Дівчинка не відповідає, її погляд не відривається від нього. Вона здається звичайною, але в її очах є щось незвичайне, майже ворожне. Він наближається до неї, відчуваючи себе впевнено. Він здатен побачити в людях те, що не видно звичайним очам. І він вже вирішив, що її треба «виправити». 

Тим часом, як Він вже підходить до неї, раптово в небі розривається вибух. Сильний звук розриває нічну тишу, світло від вибуху освітлює все навколо. Він різко обертається на шум і мить сумніву пронизує його обличчя. Він бачить, як міська пожежа охоплює вогнем частину старих будівель. 

Він (з певною стриманістю, голос відбиває відлуння вибуху):
— Це не зараз… Я повернуся.
(він відступає в тінь, його фігура знову стає невидимою) 

Дівчинка стоїть на місці, не реагуючи на вибух або відступ невідомої людини. Вона знову дивиться у темряву, і її погляд залишається невідомим, як і її мета. 

Він зникає в ночі, але його очі залишаються з нею, обіцяючи повернутися, щоб завершити справу.