Фільм другий. Акт 1: Хаос

Сцена 4: Перший кошмар – “Ти відчуваєш?” 

Тиша. 

Потім – клац. 

У повній темряві з’являється зелене світло. Воно пульсує, відкидаючи на стіни довгі, розмиті тіні. 

Клац. 

Ще одне світло – вже фіолетове. Потім жовте. 

Тіні рухаються, змінюючи форму. Вони зливаються в потворні силуети навколо столу, який стоїть посередині темної кімнати. 

Гарві сидить за цим столом. 

Він намагається поворухнути руками, але вони наче заблоковані невидимими кайданами. 

Перед ним – карти, розкладені в хаотичному порядку. 

З-за темряви виходить фігура в зеленому костюмі. 

Загадочник. 

Він підходить повільно, поки його обличчя повністю не потрапляє під світло. Його посмішка широка, очі – повні холодного задоволення. 

Загадочник (кладе карту на стіл):
— “Ну що, Гарві… Ти відчуваєш?” 

Голос у кімнаті відлунює, розтягується. 

Гарві опускає погляд. 

На столі – карти Таро. 

Він бачить:
— “Дурень” – зображення чоловіка, який стоїть на краю прірви.
— “Суд” – людські фігури, які тягнуться до світла.
— “Смерть” – чорний вершник із косою. 

Карти починають тремтіти, ніби під впливом якогось невидимого вітру. 

Загадочник нахиляється ближче. 

— “Щось змінилося, чи не так?” 

Раптово голосний сміх розриває тишу. 

Він іде звідусіль. 

Стіни кімнати починають тріскатись, розпадатись. 

Карти на столі згорають у зеленому полум’ї. 

Гарві намагається підвестися, але його тіло ніби пригнічене страшенною вагою. 

Відчуття холоду. 

Темрява закручується навколо, стискається. 

Сміх стає оглушливим. 

Гарві вдихає різко – і прокидається. 

Прокидання в Аркхемі 

Його очі розплющуються різко. 

Дихання часте, важке. 

Він весь мокрий, ніби пробіг марафон. 

Краплі поту стікають по чолу. 

Тіло слабке, руки тремтять. 

Він намагається піднятися, але не може – таблетки ще тримають його. 

Гарві переводить погляд на стіл… 

Монета лежить нерухомо. Орел вгору. 

Він важко заплющує очі. 

— “Це тільки початок.”