Фільм другий. Пролог

Сцена 2: Захоплення Дволикого 

Дах покинутої будівлі. Ніч. 

Готем заливає дощ, вітер стогне між бетонними каркасами старого хмарочоса. Дволикий стоїть біля краю, тримаючи пістолет, його пальці стискають рукоятку. В очах — злість, розчарування… і страх. Його чорний плащ тріпоче на вітрі, а у руці він нервово перебирає монету. 

Ззаду — повільні, важкі кроки. 

— "Гра закінчилася, Гарві." 

Бетмен виходить із тіні, вода стікає по його броні, а погляд твердий, мов камінь. 

Дволикий повільно повертається, його обличчя наполовину у темряві. 

— "Ти ніколи не розумів, що таке справедливість, Брюсе." — він кладе монету на великий палець і підкидає її. — "Але я дам шанс долі вирішити все." 

Монета злітає в повітря, відбиваючи світло місяця. 

У той же момент Бетмен різко кидає бета-ранг, збиваючи її прямо в польоті. 

Дволикий завмирає, очі сповнені шоку. 

— "Ні!" — кричить він, кидаючись уперед, намагаючись зловити монету, але Бетмен у цей момент робить ривок, завдаючи йому потужного удару. 

Дволикий падає на мокрий бетон. Він намагається підвестися, але Бетмен швидко фіксує його наручниками. 

— "Гра скінчилась, Гарві. Ти повертаєшся в Аркхем." 

Дволикий розсміявся. Гірко. Болісно. 

— "Ти думаєш, це змінить щось? Думаєш, я єдина проблема цього міста?" 

Бетмен дивиться на нього мовчки. Вдалині чути звук сирен. 

Кілька хвилин потому.
Поліцейські машини зупиняються перед будівлею. Джим Гордон виходить з машини, поправляючи окуляри. 

— "Впіймав його?" 

Бетмен киває, кидаючи погляд на автомобіль швидкої, куди вже завантажують Дволикого. 

— "Він каже, що це тільки початок." 

Гордон глибоко зітхає, витягаючи сигарету, але так і не підпалює її. 

— "У Готемі це завжди тільки початок." 

Камера піднімається вгору, відкриваючи панораму міста… І чорний знак Бетмена в небі. 

--- 

ЧОРНИЙ КАДР