Фільм перший. Акт 2: Музичний виступ

СЦЕНА 31: "ОСТАННІЙ ВИБІР" 

Локація:
Зруйнований театр Ґотема. Світло гойдається, відкидаючи довгі тіні на потріскані стіни. Під ногами – уламки, розкидані як сліди минулих битв. Лише два силуети – Дволикий і Календарник – стоять у центрі сцени, як дві фігури на шаховій дошці перед останнім ходом. 

Календарник робить кілька повільних кроків вперед. Його голос звучить майже ніжно, але холодний, як сталь. 

КАЛЕНДАРНИК:
— "Ти все ще не розумієш, правда? Це я створив тебе. Я твій бог. Я дав тобі життя, сенс, мету. Без мене ти був би просто уламком минулого, що загруз у власній люті." 

(Він розводить руки, ніби вітаючи Дволикого в своєму королівстві. Очі блищать фанатичним вогнем.) 

КАЛЕНДАРНИК (з насолодою):
— "Я бачив, як ти народжувався, як ти ламав свої кайдани, як ти відмовився від лицемірного Харві Дента. Я – архітектор твого нового Я. Чому ж ти не хочеш визнати очевидне?" 

(Дволикий стоїть нерухомо, але його пальці повільно стискають револьвер. Він схиляє голову, немов на мить задумуючись. Потім піднімає погляд, і в його очах спалахує щось схоже на огиду.) 

ДВОЛИКИЙ (хрипло, але впевнено):
— "Ти мене не створював. Я завжди був таким. Ти просто дав мені вигляд, дав мені привід. Але я – це я. Не ти, не монета, не Ґотем. Я сам обираю свою долю." 

(Календарник усміхається, майже по-батьківськи, наче все ще бачить у Дволикому своє "творіння". Він відкриває рот, щоб щось сказати, але…) 

ГРЮК! 

(Постріл розриває тишу. Дволикий навіть не моргає. Куля влучає в груди Календарника, той повільно відступає назад, схоплюючись за рану. Його ноги підкошуються, і він падає на коліна. Дивиться на Дволикого з подивом… і легким сміхом.) 

КАЛЕНДАРНИК (ледь чутно, посміхаючись):
— "Це… була твоя… дата…" 

(Він завмирає. Дволикий дивиться на його бездиханне тіло, потім опускає револьвер. У залі – мертва тиша. Він повертається, повільно йде до виходу, залишаючи сцену, освітлену лише мерехтливим світлом ламп. Монета падає з його руки, обертається на підлозі, поки не зупиняється…) 

Фінал сцени. 

---