Ось і настав день Нут-Ару – вечірку, яку з нетерпінням чекали усі три Академії Тринадцятої долини. Для студентів це був шанс похизуватися один перед одним, навчитись чогось нового, поклеїти дівчат, студентки ж мріяли про дефілювання у нових вбраннях, спеціально пошитих чи придбаних для цього свята, ну і звичайно, постріляти очима в бік протилежної статті, однаковим бажанням для усіх було повеселитися від душі.
Ми з Вайлет крутилися перед високим дзеркалом, яке дозволяло розгледіти себе від кінчиків пальців до верхньої точки зачіски, і навіть вище. Мій комбінезон ідеально сів по фігурі, вигідно її підкреслюючи. З взуття я підібрала сріблясті босоніжки з широким ремінцем на не високому, але зручному підборі. З прикрас приміряла чокер з підвіскою-краплею. Моє волосся, злегка накрученими, м’якими хвилями переливались сріблом й опускалося на плечі і далі нижче по спині. Навела стрілки, скористалась тушшю для вій, губи не чіпала. Вирішила виділяти тільки очі.
Вайлет красувалась у сапфіровій сукні, що поєднувала в собі легкість, сяйво та ніжність. Ліф сукні оздоблював декоративний поясок з парчі.Глибоке декольте змушувало зосереджувати свій погляд лише на ньому, завершували образ знімні «крила» з ніжної сітки покритої мерехтливим напиленням. Переді мною, із плоті та крові, курсував кімнатою темний янгол. Її волосся ми підібрали у високу зачіску, випустивши з одного боку пасмо, що додавав її образу грайливості. Їй також вирішили підкреслити очі, а ще – трохи підфарбували червоним губи.
Ну ось, дві красуні з шаленим блиском в очах, були готові до складання чоловічих сердець до їхніх чарівних ніжок. Від відображення у дзеркалі просто перехоплювало подих. Від милування нас відірвав дзвінок гаджу. З'явилось повідомлення від Сола, в якому говорилось, що на декого вже зачекались біля гуртожитку. Вайлет прийшло схоже від Сейтона. Ми подумали, що відправимось на вечірку разом, але сталось все зовсім по-іншому.
Накинувши зверху мантії, поспішили на вихід з кімнати, а там – до хевету. Ми були на підборах і попереду чекала ніч танців та розваг, тож треба було трішки поберегти наші ніжки.
На виході з гуртожитку не витримала, поглянула ще раз на себе у дзеркало. Результатом я була задоволена. Не пам’ятаю, коли останнього разу я з таким задоволенням чепурилася, підбирала прикраси, з нетерпінням чекала чергової вечірки. Вдома все було по-іншому. Прогулянки й веселощі з друзями не були в новинку, це було звичним станом для нас. А тут, атмосферно.