Дводушні

18

- Я сподіваюсь ти знаєш, що робиш. – Явно нервуючись мовив Алан.

- Ти в мені сумніваєшся? – звів брови Джейден.

- Я знаю, що без вагомих причин ти не наважився б відкрити портал до Дайєру. І я тебе підтримаю в будь-якому випадку. Навіть якщо надумаєш пофарбувати волосся рожевим.

- Дякую, проте, я все-таки утримаюсь від спокуси внести зміни до своєї зовнішності.

- Ангеліна знає? – стривожено запитав Алан. – Ти відсутнім будеш майже тиждень. Твої сигнали Дайєр блокуватиме.

- От якраз вона повинна останньою про це дізнатись. — тонтон Бірса забарвлювався гнівом. – Але, якщо підтвердиться те, про що я думаю, їй доведеться переді мною відповісти. І не тільки переді мною.

- Не зрозумів. Здається у вас з матір’ю гарні стосунки, навіть позаздрити можна. В чому ж тоді справа? – потер підборіддя Алан.

- Ти все зрозумієш, коли побачиш сам.Вкотре впевнююсь у тому, що вірити потрібно тільки тому, що чуєш і бачиш власними вухами й очима.

Перед ними засвітились іскри порталу. Дочекавшись, поки він відкриється повністю, друзі ступили на зустріч невідомому. Ніхто з них не здогадувався про приголомшливі події, що їх чекали. І жоден з них навіть не думав, на скільки перевернеться їх світ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше