Заняття зі стихійного бою проходило на третьому поверсі, хоч усі були впевнені у тому, що нас поведуть на полігон. Були присутні кілька моїх одногрупників і ще декілька з інших факультетів. Як ми зрозуміли це? Кожен факультет мав свою емблему й різний колір одягу. Наприклад наш, відрізнялись чорним кольором мантій, цілителі вражали сліпучо-білими, накрохмаленими халатами, менталісти мали мантії кольору стиглої сливи, інженери-заклиначі красувались у сріблястій формі з чорною окантовкою.
Виявилось, пару проводитиме декан Бірс. Він відчинив нам аудиторію, ми тільки-но ступили на поріг, як тут же застигли. Величезна аудиторія, точніше, як нам потім пояснили, це була проєкція полігону розділеного на зони, кожна з яких мала захисний купол. Зони містили робочий стіл та стілець, розраховані на одного студента, а ще було різне приладдя.
Мені стало цікаво, яким чином Бірс демонструватиме нам вправи та перевірятиме їх засвоєння. Я продовжила розглядати аудиторію на предмет наявності якогось майданчика чи спеціального підвищення, з якого декан для загальної видимості й зручності віщав би нам, про важливість та унікальність його дисципліни. Не знайшла такого.
- Світлого дня, студенти! – привітався Бірс. – Сьогоднішнє заняття, та в принципі й інші, ділитиметься на дві частини: спочатку трохи теорії, потім повправляємось. Отже, відкриваємо зошити, уважно слухаємо, конспектуємо. Виникатимуть запитання – будь ласка, я готовий пояснювати доти, доки ви не засвоїте все до автоматизму. Отже, почнемо з теорій стихій.
- У світі існує всього шість стихій, чотири з яких є класичними, а дві інші є головними, визначальними, основоположними. Класичними є стихії Вогню, Води, Землі, Повітря. Якщо кожний елемент має в собі з’єднання двох протилежних властивостей, так само й у людини, одне з них домінантним. Тобто тих, двох, що є основою для формування інших. Це Світло і Темрява. Завдяки такій подвійній будові, вони можуть поступово взаємопереходити одна в одну. Для їх гармонійного співіснування необхідно вчитися відчувати, контролювати і управляти властивостями і якостями стихій. Проте їх не потрібно намагатися підкорювати. Вони вже є вашою частиною душі. Треба лише слухаючи їх голос та домовляючись з ними направити в потрібне русло. Ставати з ними єдиним цілим.Взаємодія зі стихіями ‑ це свого роду партнерство, в якому ви всього лише дослідники, шукачі, творці, а всі подарунки — у владі стихії.
Навіть, якщо першоосновою вашої стихії є Темрява, завжди можливо скерувати її у площину Світла. Не завжди темрява є суцільним злом. Часто під маскою доброчесності, відбуваються жахливі речі. Та завжди, повернувшись спиною до неї, ми простягаємо обійми Світлу.
- Магічні практики зі стихіями включають не тільки приговорювання слів у певній послідовності з одночасним виконанням конкретних дій, а ще й у розумінні їх суті, і звичайно, у наповненні цих слів і дій, наміром та енергією. Головним є чітке розуміння того, що і для чого це робиться.
- Кожна зі стихій навчає свого і по-своєму, і має стихійного помічника. Для цього потрібно медитувати. Адже саме медитація є тим ключем, тим ефективним інструментом, що дозволяє розкрити щось нове в собі, поглянути на звичний світ навколо з іншого боку, заглянувши всередину себе.
- Опановування стихією Землі нагороджує свого носія здібностями до захисної магії, знаннями з основ травництва, цілительства, роботи з природними матеріалами. Маг, маючи основну земну стихію і додаткову водну, повітряну чи вогняну отримує ще й здібності бойової магії.Рівень магії розрухи залежить від додаткової стихії.
- Вогняна, Повітряна та Водна стихії передбачають бойову магію. Додатковим бонусом є зчитування або стирання пам’яті.
Далі Бірс розповідав про особливості співіснування стихій між собою, дав завдання прочитати два параграфи зі стихійної магії. Потім ми перейшли до медитації. Столи й стільці в імпровізованих кімнатах зникли, а на їхніх місцях з’явились м’які килимки, на які ми з радістю повсідалися та з неприховуваним нетерпінням чекали початку.
- Ну що ж, сідайте на килимки, спину тримаємо прямо, для стійкого положення трохи назад відводимо сідниці. Ліву ногу витягуємо вперед, праву – трохи відтягуємо назад й повертаємо стопу догори й кладемо на ліве стегно. Тепер підтягуємо ліву ногу й кладемо її на праве стегно. Слідкуйте, будь ласка, за своїми відчуттями. Якщо відчуваєте дискомфорт, тіло починає ломити – прийміть вихідне положення. Трохи пощипайте ноги, потрусіть ними, потім спробуйте ще раз. – інструктував й одночасно демонстрував правильність розміщення тіла у позу для медитації. Демонстрація відбувалась прямо у повітрі, так що всім було добре видно. Я ще шукала спеціальне місце для цього. Розіб’юсь, але навчусь так само, легко й просто левітувати та ще й викрутаси показувати!
- Навчитеся, Таіро! – пролунав голос декана, але вуста його були зімкнуті й на них грала поблажлива усмішка.
- Я це в голос сказала чи що? – ошелешено сказала я, а Бірс розгублено подивився на мене.
- Ти про що? – запитала Вайлет.
- Забудь.
Так до кінця заняття ми всі скорчені сиділи в «позі лотоса» прислухаючись до своєї внутрішньої стихії, намагаючись вийти з нею на контакт. Моя партизанка сиділа нижче трави, тихіше води. Мені відверто набридли ці безглузді потуги. І я вже почала відкрито нервувати. І коли я почала сіпатися, щоб прийняти нормальне положення й просто розслаблено посидіти, пальці вже знайомо закололо. Я поглянула на свої долоні, по них маленькими блискавками рябіла магія. У мене вийшло! Не одразу помітила, що в аудиторії я залишилась одна з деканом, який стояв поруч.