Келс
Келс розслаблено гортав стрічку "Instagram ", сидячи у вітальній на дивані. Знічев'я почувся гуркіт дверей.
Брюнет повільно підвів голову, й побачив, що прийшов розлючений Біллі:
- Хейй, спокійніше, чого такий злий? - поцікавився Кі.
- У нього є дівчина? - неочікувано запитав хлопець.
- У кого? - примружившись, відповів Келс, питанням на питання.
- У блондинчика, Норса, — злим тоном відказав Біллі.
- Мм, здається ні, а тобі яке до нього діло? - зацікавлено запитав хлопець, і відклавши вбік телефон, встав з дивану.
- Та, просто, неважливо, — кинув хлопець.
Біллі роззувся, і почав підійматися сходами вверх, але одразу в цей момент, почала збігати по них дівчинка маленького зросту з довгим світлим волоссям, і сірими очима.
Вона не помітила його і ненароком наштовхнулась на нього:
-Дивись куди йдеш! - грубо мовив до дівчинки Біллі.
Вона подивилась на нього і ладна вже була заплакати, як тут подав свій голос Келс:
-Якого дідька, Біллі? Відійди від неї! Соромно мати такого братика як ти! Сьюзен, підійди до мене!
Біллі нічого не відповівши, рушив у свою кімнату.
Тим часом Сью підбігла до старшого брата, й обійняла його:
-Чому він такий злий? - сумно запитала Сью, — Я бігла з хорошими новинами, я нарешті добудувала замок з конструктора! - дівчинка підняла голову та посміхнулася до Келса.
- Нічого собі! Яка ж ти молодчина! ану гайда подивимось що ти там набудувала, — Келс щиро усміхнувся, і перед тим як піти з сестрою в її кімнату, подумки нагадав собі запитати в Віктора, за дівчину, про яку питав Біллі.
Дівчинка взяла за руку брата, і потягнула його за собою, у свою кімнату.
Вони разом зайшли у простору, світлу кімнату. Стіни якої, були покриті ніжно-кремовою фарбою. Під ногами був візерунчастий килимок, який був забарвлений всіма пастельними кольорами. З боку кімнати, стояло невеличке дитяче ліжечко, з пухкеньким матрацом, і м’якими подушками у формі зірочок. Поряд з ліжком, стояв комод, де лежали речі маленької Сью. Над комодом висіла картина, яка ідеально вписувалась в інтер’єр.
Дівчинка підбігла до килима, і сівши на нього, взяла у руки великий замок, виготовлений з конструктора, і показала Келсу:
-Дивись! - захоплено вигукнула вона.
Хлопець хотів вже підійти, але зненацька, щось почало дзвеніти у кишенях його джинсів він потягнувся за телефоном і вмить взяв слухавку:
-Так, — невдоволено сказав Келс.
- Вінтон, — почулося по ту сторону.
- Слухаю, батько.
Келс ненавидів коли до нього звертаються цим іменем, але він вже звик, що тато його так називає.
Брюнет засунув одну руку в передню кишеню джин, і почав чекати, що ж на цей раз, батько хоче від нього.
- Сьогодні змагання з тенісу, якщо ти не забув! Рівно о четвертій годині будь у клубі, — відрізав батько.
- Так, обов’язково, — невдоволено відказав хлопець, але батько вже його не чув, тому що кинув слухавку.
Келс не любив теніс, але батько змушував його займатись ним, мовляв: «Ти маєш ним займатись, і на цьому крапка!», хлопець знає, що це була його давня мрія.Кі не бажав, щоб хтось знав про те, що він займається тенісом, лише його близький друг — Коул, з яким він дружить з дитинства, посвячений в цю таємницю.
Сміт знехотя вийшов з кімнати Сью, й поплентався у свою.
Відредаговано: 17.04.2023