Денвер. Колорадо
Келс
Неонове світло наповнює один із найпопулярніших клубів Денвера. Навколо нетверезі діти багатих бізнесменів міста. Деякі приходять запивати горе, деякі розважитись, а деякі, як Келс Сміт, приходять просто випити з друзями.
Келс як завжди сидів зі своєю компанією в клубі «Sweet Dark Life», а, якщо точніше, то клуб для еліти. Як завжди сидять за улюбленим столиком. І, як завжди, Челсі присіла до Келса.
— Що з тобою сьогодні Келс? Ти якийсь невеселий, — помітила Челсі й пильно глянула йому у вічі.
Келсу стало неприємно, і він одразу відвів погляд.
— Все добре, — підробно посміхнувшись відповів той.
«Тільки ти знову сіла біля мене і знову будеш до мене лізти з пропозицією потанцювати, хоча знаєш, що я придумаю відмазку, щоб цього не робити» — хотів додати він, але вкотре вирішив залишити це при собі, бо знав, що за це йому стовідсотково перепаде від батька.
— Ну добре. Тоді потанцюємо? — запитала з хижою посмішкою вона й підсунулася ближче до хлопця, ведучи рукою по його стегну.
«Знову одне й те саме, ти колись зможеш змінити пластинку?»
Він закотив очі, і, поки дівчина відвела погляд, сів трішки ближче.
— Вибач, але я ненароком ногу підвернув, — повторив таку, уже звичну для нього, відмазку.
«Так, підвернув, ага», — подумав Келс.
— Ну гаразд, тоді я поки сама, а ти там підтягуйся, — трішки гірко проказала Челс із сумною посмішкою і почала вставати зі столика, прямуючи до танцполу.
Чорна шкіряна спідниця на дівчина виявилася занадто короткою для неї і, через те, що та вставала, вона трішки піднялася та оголила нижню частину її стегна. Келс почав дивитися на це стегно, яке, звісно, було до біса худим. Челсі була схожою на модель, з огляду на її зовнішній вигляд. Вона була вродливою, але пустою для хлопця.
Тим часом юнак у чорній джерсі, котрий сидів поруч та споглядав цю жалюгідну виставу й, за сумісництвом, найкращий друг Келса, Коул, штовхнув брюнета ліктем.
— Бро, яке ногу підвернув? Що за дитячі відмазки? Вона за тобою вже пів року бігає, дай їй уже нарешті! — сміючись сказав він.
Не давши відповісти Келсу, ще один брюнет несподівано підійшов до них, і сів поряд із Коулом, закинувши руку на диван позаду його голови.
— Пів року? Та вона за ним ще з ясел бігає! — глузуючи мовив Віктор.
— Хлопці, збережіть свої поради при собі. Я в змозі розібратись у своїх стосунках із дівчатами, — роздратувався Келс.
Хлопці переглянулись один з одним і вирішили не псувати настрій другу. А Келс тим часом звернув свій погляд на людей, які перебували в клубі.
Його увагу одразу ж привернули троє дівчат із їхньої компанії.
Перша дівчина була дуже привабливою. Волосся темного кольору ледь торкалося грудей. Очі оливкового кольору, котрі були заплющені від екстазу, викликаного танцями. Кирпатий носик, який вона полюбляє морщити кожен раз, коли все йде не згідно з її планами. Повні, кольору свіжого персика, губи. Сьогодні вона була одягнена в чорний топ, який повністю облягав її. На худенькій шиї в неї виднілася срібна цепочка, а на талії висіла чорна шкіряна спідниця. На худених ніжках були чорні босоніжки на каблуках. І весь одяг є брендовим. Нічьо так.
Мері відчула погляд Келса на собі й почала танцювати більш плавніше, застосовувати більш досконалі рухи. Вона не була в нього закохана, ба більше, він був її другом, але однаково його увага їй лестила.
Друга дівчина з компанії — Челсі. Вродою вона також не обділена. Темне волосся з висвітленими кінчиками, яке було до грудей. Великі темно-карі очі, яких майже не видно серед густо наклеєних вій. Маленький носик і повні вуста, покриті матовою помадою. На голові маленький хвостик із закрученими локонами. На ній чорний топ із бретельками, джинсова куртка й чорна шкіряна спідниця. Майже те саме, що на Мері.
Третя дівчина з компанії — Лана. Як на мене, то вона точна копія американської акторки, Ель Феннінг: світле блондинисте волосся, густі темні брови, очі, кольору шторму в поганий для моряка день, маленький рівний ніс і губи п’янково — рожевого кольору.
Ця краля була одягнена у світлу джинсову куртку з величезним «Твоя втрата» на спині й білу майку. На шиї були різні кулони. І вгадайте, що? Вона також була в чорній шкіряній спідниці.
«Ці дівчата виглядають, як близнючки.» — роздумував Келс.
Його роздуми перервав Коул:
— А що, тобі якась із них подобається? — із цікавістю запитав брюнет.- Якщо що, Лана — моя.
— Лана? — засміявшись перепитав Віктор, — Тобі до неї, як мені до Кайлі Дженнер!
Хлопець нахилився і показав пальцем на їхнього іншого друга:
Високий красунчик із темним волоссям, підкаченим тілом і смазлявим личком, яке так приваблювало дівчат. А його образ бед боя в байкерській шкірянці та чорних джинсах. Ну, друзі, тут навіть би я не встояла. Байкер якраз насолоджувався танцем із трьома вродливими черговими незнайомками в іншому боці приміщення.
Його ім’я — Ентоні, який також перебував у їхній компанії, хоча приєднався до неї не так давно. Родом із Франції, а сюди приїхав по обміну.
— Ось Тоні б легко підчепив Лану! — нахабно посміхнувся Норс(прізвище Віктора).- Дякуй, що йому нема діла до неї!
Бум! Оце вже розізлило нашого Коула.
— Якби я був із Франції, я б теж використовував свій французький акцент у підкатах! — зло відповів брюнет і сильно грюкнувся до спинки дивану.
— Проблема не в акценті, а в тобі! — уже встаючи зі столика засміявся Віктор і пішов у напрямі барної стійки.
Відредаговано: 17.04.2023