Артон

Нарешті вони опинился в готелі. В Арса була висока температура і Антон добровільно згодився придивитися за ним та попіклуватися про старшого колегу. Аргументував він це тим, що в нього одного хороший імунітет, а в того самого Сергія, з яким мав бути в одному номері Попов, імунна система шкутильгає, оскільки він за 3 місяці хворів щонайменше двічі. Звісно, що якщо стане геть погано - в готелі є медсестра, яка в разі чого зробить ін'єкцію.

А зараз Попову потрібна лише тиша, спокій та жарознижувальне, яке Антон уже колотив, поки Арс зі своїми 38.5*С намагався аби-як стягнути верхній одяг.

  Побачивши цю недолугу сцену, Антон залишив стакан і кинувся на допомогу. Першочергово він схопився за язичок замка довгого чорного пуховика і повільно потягнув донизу, спостерігаючи чи не приновить дискомфорту Арсу і злегка притримуючи його за талію. Довелося присісти навпочіпки, щоб довести замок до кінця і стало ніяково від чужого паха в якихось десяти сантиметрах від його обличчя. 

  Очі Арсенія  час від часу сонно закривалися і Антон поспішив завершити роздягання.

Через кілька миттєвостей хворий вже сидів на краю ліжка і допивав мікстуру зі стакана.

- Все, Арс, тепер тобі треба роздягнутися і під теплу ковдру біжком.

  Чоловік, наче під кайфом перевів на хлопця свої бездонні очі, прошепотів "Дякую" і став, на диво швидко, знімати чорний пуловер і червоні діряві джинси.

Антон так і завмер від цього видовища, не втиг навіть зметикувати відвернутися, ця думка його наздогнала лише тоді, коли Попов зі своєю блядською сексуальною грацією та в самих лише теж червоних боксерах, стрімко шмигнув під білі простирадла. Антон навіть не задумався, чому він вважає його грацію сексуальною... А варто було б. Хлопець лише встиг прикрити досі відкритого рота і судомно вдихнути повітря, розуміючи, що під час цього дійства навіть не дихав. Слава небесам Арс його не почув, оскільки з боку ліжка чулося розмірене сопіння. Заснув.

 Через годину Антон переміряв температуру - 38*С, заспокоївся, прийняв душ і заліз в сусідня ліжко і поринув у сон.

 Серед ночі його підірвало. В темряві готельного номеру чулися звуки болю та шарудіння простирадл.

Антон увімкнув нічник та побіг до чоловіка, який несвідомо крутився на ліжку у мареннях. В намаганні його розбудити, Антон поклав долоню на щоку  і відсахнувся - колега палав! Термометр це підтвердив, показавши 39*С.

 Антону стало страшно, він запанікував, але на автоматі почав знову колотит порошок, який збиває жар, дав випити його напівсонному чоловіку, натер його всеможливими засобами і став чекати.

 А чекати звісно краще із цигаркою, яка, згідно з брехливою рекламою, "заспокоює" нерви(насправді вона їх лише розхитує). Спаливши 2 цигарки, хлопець вирішив, що пора переміряти температуру і став повертатися з балкона в кімнату. Здалеку до нього стали доноситися якісь слова. Можливо Арсеній прокинувся і шукає його? Але підійшовши ближче Антон побачив все так само сплячого чоловіка, з вуст якого, правда, вилітали якісь уривки чи то слів, чи то вигуків. Прислухавшись він зміг розібрати: 

- Ага... ні, не йди... - пауза - ...сьогодні... - пауза - ...і я хочу...- пауза - ...я давно тебе люблю... - тяжкий видих - ... люблю...

  Антон знову завмер, наче оленя у світлі фар і навіть не кліпав очима, не кажучи про затримку диханя, так боявся щось пропустити.

Настала тиша і юнак відмерши вирішив, що він з цим розбереться завтра(як відома нам Скарлетт О'Хара), а поки потрібно переміряти цю бісову температиру! Але не встиг він підійти ближче як несподівано сплячий чоловік видихнув тягнучо-болюче: "Антооооон"...

В Антона серце так стрибнуло, що здавалося він буде ловити його із шостого поверху, на якому вони перебували. Він і так закарбував всі його попередні слова, сказані у маренні, а від цього останнього, Антон міг поклястися, але краще цього нікому не знати - в нього член смикнувся і завмер, як і він в очікуванні продовження...

Та продовження не відбулося ні через мить, ні через кілька хвилин.

  Хлопець відмер і переміряв все таки температуру - 38.3*С - хороший знак. На відміну від усіх інших...

Арсеній, очевидно, відчував спеку, тому добряче так розкрився, спустивши ковдру до самісіньких ніг. Антон лиш невдоволено фиркнув і підійшов укривати цього дурика.

Від споглядання майже неприкритого тіла Арса в голові на повторі почало звучати все, що той сказав під час марення. Який шанс, що він це все...йому сказав?.. Та ні, це бридня!

Очі Антона зачепилися за оголений живіт сплячого і за крапельки поту, які так, по-блядськи, гармонійно розташовувалися по всій вологій шкірі. Обличчя було спокійним - спить. І поки здоровий глузд не встиг наздогнати з питанням: "Що ти, блядь, твориш?" Антон кінчиками пальців доторкнувся до грудей і провів згори до низу, туди, де починається резинка трусів. І так само швидко відсмикнув руку. Навколо нічого не змінилося. Тоді Антон схилився ближче і провів цей ритуал зі щокою, далі по нижній губі, викликаючи в себе табун мурах і конвульсії пеніса, а в Арса - судомний видих.

Зрозумівши, що він грає з вогнем, хлопець вкрив того ледь не по вуха, вимикнув нічник і пішов у своє ліжко.

 Поки він не міг заснути, то передумав тисячі варіантів розвитку ситуації, як у фільмі "Месники. Війна нескінченносі", (говорив Доктор Стрендж), але єдиного правльного варіанту так і не знайшов, де всі будуть щасливі і ніхто не постраждає. У будь-якому випадку комусь буде погано. Все може скластися добре лише за умови, що він не знає всіх змінних і що Арсенію є що тому запропонувати.

І знову думки крутяться навколо тих слів. Щоб точно не забути Антон їх навіть записав до нотаток. 

Хлопець знову підіймається і підходить до сусіднього ліжка, яке вабить неймовірно.

Миле сонне чорняве обличчя розслаблено сопе. Антон прибирає волосся, яке від лихоманки стало вологим і липло до чола. Піддавшись невідомому пориву Антон присідає на край ліжка, схиляє голову і цілує лоб - не гарячий, добре, температура спала.