Розділ ХХІХ

Мира / Мирослава

Я й сама в шоці від почутого. Виходить, що Тіні вигрібають артефакти, реліквії та інші цінності в Королівстві Триєдиних. І те, що до них потрапило таке закляття, становить небезпеку, як мінімум для одного з відомих мені осіб чоловічої статі.

-  Попередньо ми планували під час шлюбного ритуалу Нуара з Мирою одночасно вилучити згорнений світлий дар і в Еліаса, - повільно продовжує Хранитель.

-  Та знаю, що ми планували! – гаркає імператор. – Ти про знахідку розповідай!

-  Тільки це має залишитись в таємниці. Навіть ваш син не повинен дізнатися про це, - старий мимоволі оглядається на двері.

-  Не зрозумів…, - вираз обличчя Дамірана виказує нерозуміння та розгубленість.

-  В описаному ритуалі має бути залучена їхня матір, - майже шепоче Хранитель.

Аж зціплюю зуби, стримуючи себе. Вони людськими життями ніби іграшками грають! Як же їх зупинити? «Поки що слухай, а висновки опісля зробиш» - прилітає від Бодьки. Цей раз я йому навіть вдячна, що стримує мене.

-  В силовий контур Еліаса може ввійти тільки його матір. В цей час вилучений у нього дар переміщається до неї, - продовжує Хранитель. – Потім дар одразу від неї переміщається до іншого сина.

-  Так це ж чудово! Не даремно я стільки років терпів її присутність біля себе, - з огидою кидає Даміран.

-  Тільки є один нюанс, - старий підносить вгору вказівного пальця, - після вилучення в неї дару вона загине.

-  Хіба це трагедія? – смикає плечем імператор, на його обличчі розквітає усмішка. – Одним махом і Еліаса, і його матусю.

-  Не забувайте, що вона також матір вашого сина, - спиняє його Хранитель.

-  Він більше мій син, ніж її, - фиркає Даміран.    

Чула б його дружина, як легко жертвує нею її чоловік. Чи віднеслася б вона з такою байдужістю до того, що Я! можу померти під час ритуалу?

-  Хоч би що там, та буде краще, щоб Нуар про це не знав, - наполягає старий. – Ми можемо помістити його в транс під час передачі дару від матері, - додає.

-  Мені тільки тривожно стає, що Нуар врешті буде мати величезну могутність, - імператор замислено стукає пальцями по столі. – Щоб не накоїв дурниць. Чи не можна мені дар Еліаса забрати? – він робить наголос на слові «мені».

Хранитель заперечливо хитає головою. Вони замислено замовкають. Імператор тягне до себе папери, які приніс Хранитель, перегортає старі згортки. Розгорнувши останній завмирає.

-  Ти це бачив? – повертає згорток написаним текстом до старого.

-  Я не встиг ще всі переглянути, їх щойно привезли, - виправдовується старий, схиляючись над текстом.

Його брови повзуть вгору в міру того, як він читає, потім тремтячими руками перехоплює рукопис й читає далі, рухаючи губами. Вираз обличчя стає спокійним.

-  «Ритуал для стримування сили». Це ж просто неймовірно, - через хвилину озивається до імператора.

-  Це буде єдино правильне рішення застосувати цей ритуал до Нуара, - відкидається в кріслі правитель. – Вся могутність буде у сина, а я направлятиму його силу, - він коротко сміється. – Шия буде направляти голову.

-  Не зрозумів, - розгублено озивається Хранитель.

-  Не важливо, - хмурнішає обличчя імператора. – В якому порядку будемо діяти? – він вказує Хранителю на сусіднє крісло, запрошуючи сісти.

-  Спочатку шлюбний ритуал Нуара з Мирославою, - присівши на краєчок починає перелічувати старий. – Потім ритуал позбавлення світлого дару Еліаса. Далі поміщаємо Нуара в транс й здійснюємо передачу цього дару йому.

-  Так, й одразу проводиш ритуал стримування сили, - твердо карбує імператор. – А коли Нуар отямиться, скажемо, що мати померла від старості.

Даміран підхоплюється на ноги й збуджено рухається кімнатою. Хранитель, який піднявся вслід за імператором, мовчки спостерігає за ним.

-  Залишається тільки все ретельно ще раз перевірити й підготувати до дня зимного сонцестояння, - Даміран зупиняється перед Хранителем. – І жодного слова нікому! Все має залишитись між нами, - його голос набуває різкості.

-  Не хвилюйтесь, Ваша Величносте, все пройде, як заплановано, - з поклоном озивається старий.

Імператор відпускає Хранителя, а я повертаюсь в кімнату, в якій мене залишили. «Бодько, а чому Еліас зараз заснув, якщо всі інші не сплять?» - хочу зрозуміти чому тут не все сходиться. «Наскільки я знаю, то Еліас і його мама живуть за біоритмами Триєдиних і на Землі такі ж ритми» - одразу отримую відповідь.

«Якось треба добратися до Еліаса, коли він прокинеться» - зринає думка й Бодька трохи тривожно реагує на неї. «Доведеться самим йти, бо вдень не буде до кого причепитися ментально. Всі спатимуть. Тільки охорона буде чергувати».

«Треба спробувати. Їхні плани не повинні реалізуватися» - в душі підіймає голову роздратування.

«В тебе ще є понад місяць часу, після повернення порадишся з бабусею та Триєдиними» - він намагається заспокоїти мене.

«Поки ми тут, треба використати всі можливі шанси» - наполягаю на своєму.

«Гаразд, тільки поки що відпочинь, але будь напоготові. До тебе можуть прийти. Зачекаємо поки всі поснуть» - Бодька ніяк не вгамується.

«Маяки на місці. Я поки ще подрімаю» - знімаю ілюзію й швидко опиняюсь в ліжку.

Чи вдасться Мирі зустрітися з Еліасом?

Читайте в наступному розділі.

Буду вдячна за коментарі й «сердечка».❤️❤️❤️

Всім добра і позитиву.

Ваша Ніка. ❤️❤️❤️