Я прокинулася від того, що всю кімнату заливало сонячне проміння. Таке явище зимою доволі нечасте, але сьогодні був ясний день і сніг надворі почав повільно танути, переливаючись різноманітними кольорами під теплими променнями.
Я солодко потягнулася і, перевернувшись з живота на спину, розплющила очі. Дивлячись в стелю, я прокручувала в голові події минулого дня. Звісно після них мій гарний насрій зіпсувався, а спогади про завершення цього дня змусили мене зніяковіти. Я припусила нижню губу, що стримати посмішку і закрила долонями обличчя.
Чорт, я б могла сказати, що дуже шкодую про проведену з Ромою ніч, я була не в собі, діяла з відчаю і, якби в мене була можливість, я б обов'язково повернула час назад, щоб запобігти подальним діям.
Могла б. Але не скажу.
Я діяла не з відчаю. Вчора я сказала правду - давно хотіла цього і в результаті відчувала себе чудово, прекрасно, неймовірно і точно не збираюся це заперечувати, але говорити про це тому, хто змусив мене так себе відчути, також не буду - ще ніс почне задирати. Я з насолодою згадувала кожен момент вчорашнього вечора, починаючи від перегляду Гаррі Поттера і закінчуючи тим, як Рома вкладав мене в ліжко. В мене було відчуття, що він щось сказав перед тим, як я провалилася в сон, але я ніяк не могла згадати, що то була за фраза.
Втім, проблема в іншому - як мені зараз поводитися з хлопцем?
Я хмикнула. Чорт, ніколи не думала, що буду роздумувати як спілкуватися з чоловіком після того, як провела з ним найкращу ніч в моєму житті. Але Рома не такий, як ті, що були до цього. Він ненормальний. Можливо, він сприйняв мої вчорашні слова за щось більше? Можливо, він тепер вважає, що наші стосунки стали правдивими?
Дуже не хотілося б цього визнавати, але я, здається, була б сама не проти такого повороту подій, враховуючи як почало тріпотіти моє серце при цій думці. Але тріпотіння тривало не довго і вже в наступну мить воно завмерло. Тому що, чорт візьми, між нами несправжні стосунки, а прив'язуватися й, тим паче, закохуватися в людину в такій ситуації - дурниці.
- Оф-ф, - роздратовано видихнула я і одним ривком сіла на ліжку, відкинувши з себе ковдру.
Я сперлася ліктями на коліна, розтерла долоня очі, а потім заплуталася пальцями у волосся, збираючи його в неохайний пучок.
Все було складно, але занадто багато думати, намагаючись вгадати, що й як буде в нас кану мить - не стиль життя Яни Небесної.
Підвівшись нарешті з ліжка, я попрямувала у ванну, де привела себе до ладу, а потім повернулася в спальню одягатися. В планах сьогодні не було виходити в люди, хіба що навідати сестру в лікарні, тому я вирішила не робити макіяж. Взяла телефон і побачила, що весь екран заповнюють повідомлення від Міри і повідомлення про пропущені дзвінки від неї ж.
Виходячи з кімнати, я набрала подругу і, не минуло й двох гудків, як вона підняла слухавку.
- Ти як? - почула я в слухавці її занепокоєний голос. - Я чула про те, що сталося.
- Все нормально. - я зажмурилась, спускаючись по сходах. - Так, було дуже боляче все те бачити, але це не телефона розмова.
- Так, розумію. Тоді розповісиш, коли приїдемо в готель.
- Який готель? - не зрозуміла я.
- Відпочинок. Буковель. Готель. Тобі говорять про щось ці слова?
- То-о-чно.
Чорт, я зовсім забула про заплановий відпочинок з Ромою і друзями. Та й, враховуючи останні події, їхати кудись мені зовсім не хотілося. Здавалося неправильним, що я буду десь там далеко відпочивати й веселитися поки моя сестра в такому стані тут.
- Чудово. Тоді до зустрічі. - Міра обірвала зв'язок до того, як я встигла щось заперечити.
Перебуваючи у повному збентежені, я увійшла на кухню й побачила чоловічу фігуру.
- Чорт! - прошипіла я від несподіванки, схопившись за серце.
На звук мого голосу, обернувся Рома, який саме чаклував над чимось на пательні.
- Доброго ранку. - усміхнувся він, а я, зустрівшись з ним поглядом, зніяковіла.
Намагаючись це приховати, я підійшла до холодильника й відкривши дверцята так, щоб більше не бачити брюнета, просто втупилася поглядом на продукти всередині.
- Доброго. Ти ночував тут?
- Так. Як спалося?
Чорт, що я зараз роблю? Як маленька ховаюся за холодильником. Такого в своєму житті я ще не бачила. Зачинивши дверцята з легким стуком, я підійшла до плити, зазираючи в сковорідку.
- Чудово, що готуєш?
- Французькі тости. - відповів чоловік, відійшовши вбік, щоб я могла краще роздивитися.
На сковорідці смажився хліб, попередньо вимочениц в мисці з розбити яйцями, що стояла поруч. Неподалік від неї вже лежала тарілки, на якій невеликою охайною купкою лежали уже готові тости.
Не соромлячись, я взяла один шматочок і, відкусивши, зайняла місце на високому стільці за кухоним острівцем.
- Смачно?
- Це неможливо їсти, - процитувала я його коментар щодо моїх сирників. Рома криво усміхнувся, зрозумівши на що відсилка, але, посміхнувшись, я продовжила: - в таких малих порціях. Це божественно.
Я зробила ще один великий укус і вже за кілька хвилин в моїй руці нічого не було, але рот був забитий настільки, що я ледве могла жувати.
- До речі, мені дзвонила Міра і говорила щось на рахунок відпочинку.
- Та-а-ак, - протягнув брюнет, повернувшись до мене спиною і перевертаючи на пательні тост.
- Я зовсім про це забула і не думаю, що, враховуючи події вчорашнього дня, це буде доречно. - спробувала пояснити я.
- Ти зараз про секс? - запитав він, повернувшись і увіп'явшись в мене уважним серйозним поглядом.
Я звела брови на переніссі, здивовано дивлячись в його очі.
- Що? Звичайно ж ні. Я про те, що сталося з Анею.
- В такому випадку я вважаю, що відпочинок навпаки буде корисний і доречний як ніколи. Але, скажи дещо: ти шкодуєш?
- Ти Ісус дівчатам завжди ставиш такі дурні запитання після проведеної ночі? - я виклично зустріла його погляд. - Ні, не шкодую, залишилася задоволеною, дякую, поставлю п'ять зірочок.