Через кілька годин клуб почав заповнюватися відвідувачами і невдовзі ми з Мірою вже підкорювали танцпол. До мого виступу було ще кілька годин і цей час я вирішила використати на розваги, а для чого створені клуби, якщо не для розваг?
Танцюючи в самому центрі танцполу, ми повністю віддавалися черговій драйвовій композиції. З нами намагалися познайомитися якісь хлопці, але ми показували їм палець, на якому була каблучка - чудовий метод відвадити від себе небажаного залицяльника, хоча це не завжди й діяло. Але нам щастило і вони швидко забиралися кудись в інший кінець залу.
Врешті втомившись, я сказала Мірі, що піду до вбиральні. Вона пропонувала піти зі мною, але я не хотіла її відволікати від розваг.
Перетнувши танцпол, який був сповнений галасу, я опинилися в коридорі, де було набагато тихіше, але сюди всеодно долинах галас із залу. Я пройшла до кінця коридору, минуючи приватні кімнати і ось, коли вже завернула за ріг, де розташовувався туалет, різко зупинилися в повернулася назад.
Я не могла повірити своїм очам, там, біля туалету стояла Аліна. В голові крутилося лише дві думки: перша - що вона тут, в біса, забула? І друга - якщо вона мене тут побачить то, гадаю, не повірить в нашу байку про щасливу майбутню подружню пару.
Я намагалася швидко придумати вихід з ситуації. Варіант просто забратися з клубу відразу відпадав - всі вже знали про мій виступ і я не могла підвести Костю. Впровадити звідси Аліну також не варіант тому що вона обов'язково влаштує скандал якщо я попрошу у друга, щоб охорона вивела цю божевільну, і знову ж таки, його не хотілося підводити.
Тому, я не придумала нічого краще ніж подзвонити Ромі. Я швидко набрала його номер і приклала телефон до вуха, попередньо увімкнувши гучний зв'язок, щоб нашу розмову почула Аліна, кроки якої почали наближатися в мій бік.
Подумки я солила Бога і Рому, щоб він нарешті взяв слухавку і - о Чудо! - мої молитви були почутті.
- Ромо, - навмисно голосно сказала я, щоб дівчина точно почула. І вона почула, тому що її кроки завмерли буквально в кількох уроках від мене, за рогом. - коли ти прийдеш, коханий? Я тебе вже зачекалася.
- Ти про що? Ти п'яна?
Я закотила очі і обперлася плечем об стіну, накручуючи на палець пасмо волосся.
-Так-так, сьогодні буде мій виступ. - відповіла я, ігноруючи його слова. - Гаразд, чекаю і люблю. Ні, ти перший клади слухавку, - я захіхікала ніби божевільна, - ні ти. Ну добре-добре, цілую.
Я прибрала телефон від вуха і зробила вигляд ніби вимикаюся, але насправді вимкнула лише гучний зв'язок. В цей момент повз мене пройшла Аліна.
- Ой, ти також тут? - запитала я, зупинивши блондинку за лікоть.
Вона обернулася, усміхаючись мені. Мушу визнати, дружелюбність грала вона жахливо, чого не можна сказати про мою роль злегка божевільної.
- Так, чула ти сьогодні виступатимеш?
- Так, а ти прийшла спеціально подивитися, Аліно? - звернулася я голосно на ім'я, щоб це почув Рома, який досі залишався на зв'язку.
- Так склалися обставини. Вибач, - вона вирвала свою руку, досі огидно шкірячись, - мене чекають друзі.
- Так-так, ще побачимося. - усміхнулася я, проводжаючи її поглядом і, щойно дівчина зникла за рогом, моя посмішка відразу зів'яла.
Я знову притиснула телефон до вуха.
- Сподіваюся, що ти достатньо здоровий, щоб приїхати і декілька годин побути зі мною в клубі. В мене сьогодні виступ і просто поїхати я не можу, але тут виявилася Аліна. Щоб вона повірила в ту картину, яку ми хочемо їй показати, ти маєш негайно приїхати.
- Ти знову в "Оксамиті"? - запитав Рома.
Так і бачу як він втомлено проводить рукою по обличчю, це було чути по його незадоволеному голосу, що змусило мене роздратовано закотити очі.
- Так, тому беру таксі і швидко їдь сюди, чекатиму тебе біля входу.
Не давши йому змоги щось заперечити, я вимкнула телефон і пішла в туалет, куди направлялася спочатку, в потім пішла у гардеробну, де взяла своє пальто і вийшла на холодне зимове подвір'я, чекаючи Рому, щоб потім разом з ним повернутися в зал.
За ці пів години, поки я стояла в очікуванні, я встигла вже проклясти все на світі і постійно переступав з ноги на ногу, жахливо змерзнувши. І ось, коли нарешті неподалік зупинилося довгоочікуване таксі, я ледве не завила від щастя.
З авто вийшов Рома, якого я відразу підхопила під руку і повела всередину.
- Не поясниш мені, що знову відбувається?
- Я ж пояснила тобі все по телефону. - відповіла я, знімаючи пальто і віддаючи його в гардеробну.
- Якщо ти називаєш це поясненнями, то ти не маєш жодного уявлення про значення цього слова.
Я закотила очі.
- Давай я відповім на всі твої запитання по закінченні вечора? До речі, - я окинула його оцінюючи поглядом, - як самопочуття?
- Після твого дзвінка все як рукою зняло. - в'їдливо відказав чоловік.
Я так само в'їдливо посміхнулася.
- Рада чути і допомогти, звертайся.
- Обов'язково.
- Гаразд, - я поправила волосся, яке, як мені здалося, було трохи розтріпаним, трохи розправила сукню і стала перед брюнетом, - як я виглядаю?
- Неймовірно, - відповів той, окинувши мене поглядом.
Я посміхнулася і взяла його під руку.
- Чудово, тепер нічого в мене не питай. Ми зараз йдемо, відриваємося на повну, через годину я виступаю і ми збираємося звідси. - промовила я скоромовкою.
- Тепер тебе можна буде цілувати? Чи в тебе знову зміниться настрій і ти підеш?
Ну звісно, хто б сумнівався в тому, що він пригадає мені сьогоднішній вчинок? - Тобі випала унікальна можливість торкатися і цілувати мене коли завгодно, але, - я відпустила його руку, обігнала на кілька кроків вперед і стала перед ним, виставивши вказівний палець, - ця акція діє лише протягом години.
Розмовляючи ми пройшли в зал. Я взяла Рому за руку і повела вперед, плануючи зайняти центр танцполу, але хлопець різко потягнув мене за руку, змушуючи обернутися і врізатися тілом в його торс.