Пролог

  Я в очікуванні. Сьогодні сталося те, на що я навіть не розраховувала. Андрій запросив мене завтра на побачення! А-а-а-а-а-а, яка я щаслива. Якщо чесно я не знаю чи очікувала цього. Здається все ж ні. Тому, для мене це стало так би мовити сюрпризом. Через це чортове очікування я не можу заснути хоча завтра маю вставати рано. Кілька годин крутіння в ліжку заснути все ж не допомагаються. Може прогулятися? Буде дуже дивно якщо я просто буду посеред ночі гуляти вулицями в піжамі, а поверх буде лише курточка. Я вже уявляю цю картину,якщо мене побачить хтось зі знайомих. Хоча це неможливо, бо вони живуть в іншому районі, чи може? Хто зна де їх носить вночі. Загалом переживання спутали мої думки. Я не можу думати логічно, як робила це ще місяць тому.

 Моє життя занесло трішки не в той бік ніж зазвичай після того, як в ньому з'явився Андрій. І на початку, ще навіть не будучи особисто з ним знайома, я його недолюблювала. Місяць тому, він ще зустрічався з моєю сестрою, за яку мені майже завжди доводилося щось робити. Тому що вона через свій слабкий характер не могла противостояти іншим. Моя сестра надто наївна та довірчива і багато хто використовував її заради грошей.

 В нашої мами свій бізнес, на якому вона проводить майже весьсвій час. В дитинстві було так само, нас виховували різні няні. Батько пішов з нашої сім'ї, а мама почала все більше займатися роботою і приходила лише увечері. Кожного або майже кожного вечора вона приносила нам з Анею якісь подарунки. Наші дні народження святкувалися в доволі дорогих ресторанах.

 В дев'ятому класі сестра закохалася вперше! Уявіть собі вперше! І це псевдокохання виявилося невдалим. Той хлопець, Антон здається використовува мою наївну сестру заради грошей. І про це дізналася я, та й то випадково. 

 Я спускалася сходами коли закінчилися уроки. І раптом завмерла коли почула "Анька дурна, наче курка. Та це й добре, зможемо розвести на більшу суму. Добре, кохана, маю бігти на побачення з нею". Коли той хто говорив це вийшов зі свого сховку, я впізнала в ньому хлопця Ані. Точніше вже колишнього хлопця. Сказати що я була здивована - нічого не сказати. Він намагався мені все пояснити і просив не говорити сестрі, за що й отримав ляпаса. Ідіот.

 Сказати Ані про те, який насправді її коханий, я змогла не відразу. В неї була надто витончена душа і вона б точно впала в депресію через нього. Через кілька днів я все ж наважилася розповісти. 

 Це був вихідний день. Я набралася сміливості, хоча це було дивно бо зазвичай її в мене було навіть забагато. Зайшла в кімнату сестри і на видоху промовила "Нам потрібно поговорити". Аня здивувала побачивши що я нервую, піднялася і сіла на ліжку, я опустилася поруч.

- Я не думаю що тобі потрібно спілкуватися з Антоном. - сказала я, мнучи края светру.

- Що? - не зрозуміла Аня.

- Не зустрічайся з ним. Він не той за кого себе видає.

- Що це значить?

- Не подумай що я не хочу тоі щастя. Навпаки, я хочу щоб ти була щаслива тому зараз і розповідаю це. - я проковтнула. - В нього є інша. Кілька днів тому я почула як він говорить по телефону про те, як він братиме з тебе гроші.

  Про те, що він говорив яка дурна моя сестра, я змовчала. Це всеодно не найголовніше і немає сенцу робити їй ще більш боляче. Як й передбачалося сестра перенесла це вкрай тяжко, а Антон отримав від мене ще кілька ляпасів та почува про себе дуже багато"хороших слів", коли намагався помиритися з Аньою. Через місяць сестра прийшла в норму і більше не заводила відносини. Аж до третього курсу університету.

 Ми навчалися в одній школі, але в різних класах, а коли вступали до університетів то обрали різні. Через те, що в школі нас все одно плутали, та й через те, що обрали різні професії. Аня хотіла бути виховатилем, а я акторкою, ну або співачкою. 

 Я була доволі розкутою та прямолінійною, інколи навіть говорили що я нахабна. Я постійно брала участь в проведеннях шкільних свят, ходила на балет і вокал. Натомість моя сестра була дуже наївною та не такою прямолінійною як я. В неї була лише одна подруга, яка пройшла мою перевірку, і я винеслав вердикт що вона дружить з Аньою не через гроші. Сестра з Анджелою - так звали її подругу ходили по бібліотекам та їздили на різні олімпіади. Навідміну від мене вони вчилися лише на "відміно", а я на "задовільно".

 Загалом ми з Аньо. були противолежностями одне одного, хоча ззовні виглядала однаковісінько. Я крутила романи ледве не з усіма підряд, користуючись своєю красою та популярністю і яскраво їх виражала, але на довго в таких відносинах не залишалася. В мене надто швидко зникав інтерес, а сестра просто не шукала відносин і не підкреслювала свою красу.

 Якщо спочатку я й намагалася це виправити, то згодом забила на це і не дивувалася тому що сестра постійно сидить вдома за книжками чи навчанням. Проте, одного разу я все ж дечому здивувалася, тому, що було по'язане з нею. 

 Уже вкотре мами не було вдома. І якщо цьому я не дивувалася то здивувалася тому, що Ані вдома не було також, хоча пари в неї закінчували на годину раніше ніж в мене. І наскільки я знала, вона нікуди не планувала йти після універу. На дзвінки сестра не відповідала і я почала хвилюватися. Стояла й просто півгодини дивилася у вікно, чекаючи коли вона нарешті з'явиться і з кожною хвилиною мої переживання зростали. 

  Проте, через півгодини біля нашого під'їзду зупинилася чорна "ауді" і звіти вийшла Аня з якимсь високим брюнетом, який поцілував її в щоку і вона "полетіла" додому. Я навіть не можу уявитися які в мене тоді були очі від здивування. Звісно я розуміла що сестра не буде все життя жити одна (хоча потрібно визнати що в деяких моментах я все ж таки так вважала, але їх було вкрай мало.), але не думала що все станеться зараз. І тимпаче не думала що вона не розповість мені. До такого життя мене не готувало і я подумала що потрібно перевірити чи не використовує цей тип мою сестру. Тому, можливо я ставилася до нього упереджено, хто зна?