На ранок Назар прокинувся перший, умився, одягнувся та приніс для Юлі сніданок у ліжко, після чого розбудив її поцілунком. Вона мило прокинулась, побажала йому доброго ранку і, побачивши сніданок, поцілувала його у вдячність, та взялася снідати.
Після сніданку Юля прийняла ранкові процедури, одяглася, і вони вдвох із Назаром сіли у авто і поїхали додому. По дорозі вони відвідали чудове кафе, скуштувавши смачні круасани з кавою.
Вдома їх зустріли син Дмитро, дідусь і бабуся, а також брати Назара, Олексій і Дмитро, та його мама Оля, які залишилися в них у гостях. Після зустрічі всі пішли у вітальню, щоб обговорити враження від весілля.
Далі всі разом взялися розпаковувати подарунки, які гості привезли в дім. Після того, як подарунки були розібрані, молоді вирішили всі страви, які залишилися після весілля, завезти в дитячий будинок і докупити багато подарунків для дітей. Що вони і зробили! Повернувшись із хорошими емоціями, вони задумалися про відкриття благодійного фонду для таких дітей і всіх потребуючих.
Наступного дня Назар з Юлею провели екскурсію Києвом для його рідних, показали їм свій головний офіс, виробництво одягу та фірмові магазини, де й подарували їм багато брендового одягу.
За кілька днів рідні Назара роз’їхалися по домівках, а молодята продовжили жити разом.
Вони не покладали рук над ідеєю створення благодійного фонду, залучаючи інвесторів для його фінансування. Приблизно за місяць усе було готове: купівля будівлі в центрі Києва та її переобладнання у чудовий сучасний благодійний центр.
На офіційне відкриття вони запросили своїх рідних, знайомих, ЗМІ та місцеву владу. Після відкриття Назар з Юлею і Дмитром разом із рідними та всіма іншими запрошеними поїхали відсвяткувати подію в місцевий ресторан. Увечері всі роз’їхалися по домівках, окрім рідних, які поїхали додому разом із молодятами.
Вдома Юля з Назаром зібрали своїх рідних у вітальні і приголомшили їх неймовірною новиною: Юля вагітна, уже як тиждень! Вони не казали нікому, бо хотіли зробити сюрприз саме на відкриття фонду.
Усі рідні були вражені і з радістю привітали молоду сім’ю з майбутнім поповненням, сказавши, що це хороший знак — дитина це дар за добро з неба! Особливо був радий Дмитро, що у нього з’явиться братик чи сестричка.
Рідні запитали про медовий місяць. Назар з Юлею відповіли, що планують незвичний медовий місяць:
• Перший тиждень — у Буковелі.
• Другий тиждень — в Одесі.
• Третій — у Парижі.
• Останній — удома серед рідних.
Наступного дня після сніданку батьки, які залишаються наглядати за домом, провели Юлю з Дмитром та Назаром у дорогу до Буковелю. По дорозі вони вирішили зробити зупинку у Луцьку, щоб заодно провести братів та маму Назара до їхнього дому.
Вони посідали у два авто: одне нове Назара, яке вони йому купили, і друге брата Олексія, і рушили в дорогу. За кілька годин вони під’їхали до батьківського дому Назара, де всі разом і пообідали. Після обіду попрощалися, і Назар сів за кермо, прямуючи до Буковелю.
За деякий час вони вже опинилися в одному з найкращих будинків у Буковелі. Там розібрали речі, повечеряли і лягли спати.
Наступного дня вони взялися проводити свій перший тиждень медового місяця в Карпатах, як їм цього хотілося. Після того, як тиждень відпочинку в Буковелі закінчився, вони сіли в авто і рушили в Одесу, де також чудово провели ще один тиждень.
З Одеси рушили до столиці Молдови, Кишинева, де сіли на літак, яким долетіли до столиці Франції, Парижу! Там вони відразу відвідали Ейфелеву вежу, скуштували справжні французькі круасани зі смачною кавою. Далі рушили в Лувр, оглянули його мистецтво, і повернулися в готельний номер з неймовірним краєвидом на весь Париж.
Наступного дня вони досліджували Францію та її кухню. За тиждень вони відвідали багато міст та чудових місць, побували навіть у домі моди в Парижі, на який були заздалегідь запрошені.
Після чого повернулися до дому, щоб провести свій останній тиждень медового місяця серед рідних, як вони цього і хотіли. Привезли багато подарунків для рідних і запросили їх до себе на вихідні, щоб вручити їх. Після зустрічі та дарування подарунків, вони провели разом вікенд по місцях відпочинку в Києві.
А далі всі розʼїхалися по своїх домівках.
Після чого Назар поринув у роботу по бізнесу, а Юля свій час приділяла вихованню Дмитра, ну і, звісно, благодійності. Бувало таке, що вони мінялися роботами та обов’язками, щоб відволікатися від одноманітності.
Через півтора місяці Назар з Юлею і її батьками відвели Дмитра на перше вересня у перший клас. Після свята повернулися додому і відсвяткували це в кругу сім’ї.
Наступного дня вони відвезли Дмитра у школу. Назар поїхав на роботу, а Юля відвезла своїх батьків до їхнього дому, а далі поїхала у офіс благодійного центру, якому вона вирішила приділяти більше часу, коли Дмитро на навчанні.
І так минуло приблизно три місяці їхнього спільного життя.