За кілька годин дороги вони вже почали під’їжджати до готелю, де на парковці Назар поставив авто.
Вони вийшли з машини. Назар підійшов до багажника і почав діставати з нього їхні валізи. До нього одразу підійшов консьєрж, щоб допомогти.
Після того, як вони дістали валізи, то з ними одразу зайшли всередину будівлі.
Неподалік від входу сиділи кілька адміністраторів. Вони підійшли до одного з них, і Юля сказала, що для них трьох уже заброньовані номери. Вона дістала із сумочки квитки і передала їх адміністратору.
Він попросив їх трохи зачекати, доки перевірить бронювання.
За хвилин п’ять адміністратор підтвердив:
— Так, справді, у вас заброньовано два номери: триста третій із місцем для дитини, та триста п’ятий. Ось тримайте ваші ключі.
Юля взяла ключ від свого номера і передала Назару ключ від його. Дмитро здивовано подивився на маму і запитав:
— Тато не буде з нами у номері?
Юля, поглянувши на Назара, відповіла сину:
— Ми разом із татом усе тобі пізніше пояснимо в номері, нехай ти трохи зачекаєш.
Хлопчик погодився.
Після цього вони всі разом із консьєржем та своїми валізами зайшли в ліфт і піднялися на третій поверх готелю. Пройшовши трохи коридором, вони зупинилися біля номера Юлі та Дмитра.
Юля відразу відчинила двері й із сином зайшла всередину. Назар, віддаючи ключі консьєржу, попросив його занести його валізи у триста п'ятий номер і почекати там, доки він повернеться. Консьєрж погодився і пішов.
Назар зайшов слідом за Юлею.
— Куди поставити наші речі? — запитав він.
— Постав, будь ласка, їх у спальні, я їх пізніше розберу, — відказала вона.
Він так і зробив, а далі повернувся до Юлі з Дмитром і сів поряд із ними.
Юля разом із Назаром почала пояснювати Дмитру, чому вони не спатимуть в одному номері.
— Бабуся з дідусем самі забронювали нам два номери, — пояснювала Юля. — Щоб ми не заважали один одному спати, адже ми приїхали сюди на відпочинок. Але це нічого не означає! Ми все одно проводитимемо весь час разом, лише вночі спатимемо порізно.
Дмитро довірливо погодився.
Після цього Назар встав і сказав їм обом, що він зараз іде у свій номер, розбере речі, прийме душ з дороги і переодягнеться в одяг для відпочинку. Він порадив і їм зробити так само.
— Після цього я зайду до вас, і ми разом замовимо собі обід у номер, — додав він.
Юля з Дмитром залюбки погодилися.
Назар вийшов із їхнього номера і пішов у свій.
Там він виконав усе заплановане, і в домовлений час вийшов зі свого номера та підійшов до їхнього.
Постукавши у двері, він почув у відповідь:
— Тато, заходь!
Назар так і зробив.
Він підійшов до Дмитра і запитав, де мама. У цей момент пролунав звук відчинення дверей. Назар обернувся і побачив Юлю, яка виходила зі спальні лише в одному рушнику.
Він почервонів від ніяковості, одразу відвернувся в інший бік і попросив у Юлі вибачення.
Вона лише усміхнулася і сказала:
— Та все добре, зачекай на мене тут, і замов нам щось смачненьке на обід, поки я одягнуся.
Назар відповів:
— Гаразд.
Після чого підійшов до телефону, взяв меню зі столу і покликав Дмитра до себе:
— Ходи до мене, і давай разом замовимо нам усім щось смачненьке на твій смак.
Дмитро з радістю підбіг до нього і сів йому на руки.
Вони разом узялися замовляти. Приблизно за сім хвилин вони замовили все потрібне.
Після цього вони почали разом гратися і дурачитись. Раптом зі спальні вийшла Юля вже одягнена і, побачивши їх, з радістю приєдналася до них.
Вони всі разом так весело гралися.
Невдовзі почули стукіт у двері. Назар зрозумів, що це, мабуть, принесли їхнє замовлення.
Він швидко підвівся, підійшов до дверей, відчинив їх, побачив офіціанта і забрав у нього столик із замовленнями. Подякував і передав йому на чай. Далі вони попрощалися.
Назар повернувся зі столиком до них, і вони разом почали обідати.
Після обіду Юля подякувала Назару та Дмитру за смачну їжу, яка їй дуже сподобалась.
А далі запропонувала хлопцям:
— Візьміть собі плавки, а я натомість візьму купальник, бо пора вже йти в аквапарк.
Що вони й зробили.