Наступного ранку його, як і вчора, розбудила прислуга і покликала снідати. Цього разу він прокинувся швидше. Схопився з дивана, поспішив, щоб його не чекали, одягнувся і пішов умиватися у ванній кімнаті. Спускаючись на перший поверх, він зустрівся на сходах із Юлею.
Побачивши його, вона з усмішкою на вустах сказала:
— Ти молодець! Цього разу ти прокинувся раніше, ніж учора.
А він у відповідь сказав їй:
— Ти гарно виглядаєш.
Вона засоромилася, поправила свою зачіску і подякувала йому за комплімент.
Далі вони разом пішли у вітальню, де на них уже чекали батьки Юлі. Вони вдвох привіталися з ними, сіли навпроти і почали мовчки снідати.
Після сніданку Юля подякувала і встала зі столу, а Назар — за нею. Вона сказала, що їм обом час їхати на роботу. Цього разу її батьки мовчали, лише побажали їм гарного дня і сказали, що не будуть їх проводжати.
Після цього Юля з Назаром вийшли зі столу, пішли на вулицю, сіли в її авто і разом поїхали в офіс. Там Назар продовжив своє навчання біля неї.
Проте цей робочий день був короткий, тому в обід замість ресторану вони поїхали обідати додому, де й залишилися.
Разом, до самого вечора, вони приділяли багато часу Дмитру, через що хлопчик був дуже радий. А далі, як зазвичай, поклали його спати, після чого розійшлися по своїх кімнатах.
Так і пройшов тиждень.