Розділ 3. План Христини

Отже, Христина почала розмову, звертаючись до Назара:

— Для початку я вважаю, що було б справедливо вам усе пояснити, Назаре. Тобто що насправді трапилося з Миколою. Звісно, якщо Юля не проти?

Юля кивнула, погоджуючись. Вона вирішила не втручатися в розмову, а лише уважно слухати подругу, адже повністю довіряла Христині, яка була її найкращою підтримкою.

Христина, зробивши глибокий вдих, почала свою розповідь:

— Приблизно п’ять місяців тому Коля, тобто чоловік Юлі, повертаючись додому з відрядження, потрапив у автомобільну аварію. Згідно зі слідчим висновком, він у ній і загинув.

Назар насупився.

— Чому ви сказали: «згідно зі слідчим висновком»?

— Бо, як ви вже зрозуміли, Юля досі не вірить у його смерть.

— Чому? — запитав Назар. — Якщо був офіційний висновок... Хоча, я, здається, розумію. Юлі не хотілося вірити, і це не дивно. Важко з таким змиритися.

— Не лише тому, що не хотілося, хоча ваша думка певною мірою вірна. Його тіло не змогли повністю опізнати, — пояснила Христина. — Автомобіль був повністю згорілий. Через це Юля не вірила досі... Чи не вірить? Я не знаю, як вона вважає тепер.

На ці слова Юля відповіла, сумно похитавши головою:

— Я не впевнена. Я розгублена.

Христина з ніжністю обійняла подругу за плече.

— Вибач, моя Юлю, що ворушу минуле. Але лише так я можу все пояснити Назару.

— Дякую, все добре, — відповіла Юля. — Мені просто потрібен час, щоб у всьому розібратися. А ти продовжуй...

— Стосовно історії аварії я, здається, все сказала, — кивнула Христина. — Тепер я перейду до своєї ідеї. А ви уважно мене послухайте.

Вона нахилилася ближче до столу, понижуючи голос.

— Моя так звана ідея полягає ось у чому: у Юлі від Миколи є шестирічний син, Дмитро. Про смерть батька йому досі нічого не розповіли, бо він дуже болісно переносить втрати близьких. Минулого разу, коли він втратив свого діда, якого він сильно любив, він надовго закрився в собі і нікого не підпускав. На це просто було нестерпно дивитися. А зараз мова йде про його рідного батька, на якого він досі неймовірно сильно чекає...

Юля різко перебила подругу, її очі розширилися від усвідомлення.

— Зачекай! Я, здається, розумію, до чого ти хилиш! Ти що, таке придумала?! Так, ти, звісно, права, що Дмитро питає про батька мало не щодня, і я вже просто не знаю, що йому говорити. Але це не означає, що я можу просто взяти незнайомого мені чоловіка і видати за його рідного батька!

Христина спокійно відповіла:

— Ну, стосовно того, що незнайомий... Що забороняє вам познайомитися ближче? Та й ти сама бачиш, що він — викопаний Микола, і голос дуже схожий. Тому я гадаю, що Дмитро навіть не помітить різниці. Правда, буде потрібно змінити дещо у зовнішності та у манерах, але тоді це буде точна копія, справжній Двійник!