6

   Він сидів у великій кімнаті зі скляними стінами. Нічого не нагадувало поліцію. Одна стерильність, тиша і м'які лампи на стелі. Виглядало як секретна лабораторія або інститут. Перед ним - обличчя Маргарет Баррідж, суворе, але справедливе. Вона не стала підвищувати голос.

- Ендрю, - сказала агентка тихо. - Ми знаємо, що ти не місцевий.

- Ви... Ви про що? - Ендрю нервово ковтнув.

- Про те, що ти не з цієї реальності.

Девіз здригнувся. Все. Таємницю розкрито. Баррідж продовжила:

- Ми не хочемо тобі шкодити. Але ти маєш сказати правду. Коли ти потрапив сюди? З ким ти вже контактував? Які твої плани?

- Я... - Чоловік закрив обличчя руками. Його голос затремтів, наче от-от мав би зірватися. - Я не хотів, щоб... Не вийшло. Я не думав, що... Що так станеться.

Він заплакав. Джошуа, що досі мовчав, вирішив нарешті втрутитися.

- Ми бачили, що сталося. Це було ненавмисно. Однак твої дії спричинили серйозне порушення.

- Яна... - Прошепотів Девіз. - Вона не мала постраждати. Я просто... Я просто хотів бути щасливим.

Кілька секунд стояла тиша.

- Ендрю, - Жінка поклала планшет на стіл. - Не ми вирішуємо, що нам робити з тобою далі. Це вирішує Рада.

Його провели довгим коридором до великої зали. Там вже сиділо семеро старших членів Організації. Усі були спокійні та стримані. Ситуація ж - напруженою і вирішальною. Журналіста поставили перед ними. Ніхто його не заковував і не прив'язував. Голова Ради - Фінлей Ісаак заговорив першим:

- Ендрю Девіз. Ти порушив рівновагу між світами. Ми дослідили твої дії, записи і контакти. Твої мотиви - людські, хоча й неправильні.

- Що... Що тепер буде? - Із завмиранням серця запитав юнак. Радник зліва промовив:

- Є три варіанти. Перший: ти залишишся в цій реальності. Але, - підняв вказівний палець. - Ти будеш під нашим наглядом. І не матимеш права впливати на події. Другий: ми очистимо деякі фрагменти твоєї пам'яті. Лише ті, що становлять загрозу. Потім повернемо тебе додому.

- Третій, - додала жінка-радниця. - Ми дозволимо тобі почати життя тут з нуля. Проте не так, як копія двійника. Це буде твоя власна дорога. Не чужа.

Ендрю зблід.

- А покарання?

Погляд працівниці став серйозним.

- Покаранням є те, що ти вже втратив. - Тихо промовила вона. - Ми не мстимося і не караємо. Ми відновлюємо баланс. І ти маєш право висловитися, перш ніж ми ухвалимо рішення.

Чоловік підняв голову.

- Я хотів би почати все з чистого листа. Я зрозумів, що моє щастя залежить тільки від мене. У минулій реальності я чинив неправильно. Тепер я хочу це виправити.

Члени Ради перезирнулися. Їхня відповідь от-от мала б прозвучати від вуст Ісаака. Фінлей урочисто піднявся.

- Прийнято! Ендрю Девіз: ти маєш шанс на прощення. В цьому світі ти сам розпочнеш все заново. І нехай цього разу тобі все вдасться. 

Працівники мовчки схилили голови, погоджуючись із цим висновком.