Прокинувшись Андрій відчув присмак солі на губах. Знову носом йшла кров. Пробудження було неприємнє. Все тіло скукожене в кріслі боліло. За вікном була ніч. Андрій відчув неприємний солодкуватий запах гнилого м'яса. Двері на ганок були злегка відхилені.Сморід ішов знадвору.По ганку хтось йшов. Попід вікнами... Шурх, Шурх нібі ледве волочачи ноги.
Волосся на загривку встало дибки. Крізь шпарини в дверях веранды просочувався нестерпний сморід. Андрій кинувся до дверей і закрив шпінгалет. Через секунду двері хтось смикнув знадвору. В сусідів перелякані вила собака.
Внутрішня сигналізація тіла Андрія вила жахом.
По тілу пішли сироти. Сморід тянувся з під дверей ніби здохло щось велике. Двері знову смикнули та ніхто не озивався. Андрій теж мовчав. Язик прилип до піднебіння. Нічний гість прошуркотів під вікнами тянучи ноги. На останок в вікні промайнув старечий платочок.
Андрій поточився і сів в крісло. Пляшка була пуста. На декілька хвилин жах витіснив навіть відчуття головного болю.
В сусідів продовжувала вити собака. З лісу донеслись крики пугача. Андрій знав ,що по прикмет хтось помере.З відходом нічного гостя сморід розвіявся. Жах відступив. До вікон тихо липли пальці нічного туману...