Глава 8

   Вулиці міста були яскраво освітлені. Вздовж тротуару буяли квітучі каштани. Багатоповерхівки манили яскравими вогнями. Він повертається з роботи, майже всі прохожі посміхаються йому. Сьогодні у нього було багато пацієнтів, але він усім зумів допомогти. Він ідеальний лікар цього міста. Раптом кольорова картинка кудись зникла і від його двійника не залишилося і сліду. Це Лана зайшла в кімнату і зняла із нього окуляри віртуальної реальності.

- Привіт, ти серйозно? Мій брат Avitar у цій грі і ти не розказав мені про це?

- Чесно кажучи, я думав, що ти мені не повіриш.

- Ну звісно, там же ти не просто популярний, а найпопулярніший. І там ти не одягаєш свої жахливі светри.

Лана рвучко розсміялася, обіймаючи брата.

- Не забув, який сьогодні день?

- Ні, день народження у мами. 

- Ти вже привітав її?

- Звісно.

- І як усе пройшло? Що ти їй подарував?

Алекс, важко зітхаючи, відповів:

- Те, що ти мені порадила. Подарунковий набір “Victoria Secret”.

- Ну і що? Мама була задоволена?

- Насправді, ні. Виявляється, схожий набір їй подарував тато на її день народження після їхнього одруження. Тож вона весь ранок проплакала.

- Алекс, і як тобі виходить завжди бути таким лузером? Я то думаю, чому мама в такому жахливому настрої.

- Мама в такому настрої відтоді, як вони з татом розійшлися. Ти просто не живеш із нами і всього не бачиш. І до того ж такий подарунок ти сама мені порадила.

   Лана співчутливо глянула на брата, вона знала, як не просто йому живеться із мамою. Вона теж не обрала дорогу білого халату, тож Алекс був останньою маминою надією здійснити власну мрію. Вона і справді дуже змінилася після батькової зради і їхнього розлучення. Мама досі не прийняла цього, вона жила минулим і десь у минулому. Теперішнє дратувало її і вона не хотіла його приймати.

- Я не знала, що так вийде, лише хотіла, як краще. То що у тебе нового? Зустрічаєшся з кимось?

- Зустрічався, але не повіриш з ким.

- Невже ти знайшов собі дівчину? - здивовано глянула на нього Лана.

- Ні, я зустрів власного двійника.

- Якщо ти про того, що в грі, то я вже в курсі, хто ти.

- Ні, реального, розумієш? Виявляється, у мене є брат близнюк і вчора ми з ним мали зустріч.

   Лана розгублено сіла на диван. Вона була рада за брата, але така новина застала її зненацька.

- Ось, поглянь, ми зробили спільне фото при зустрічі.

   Алекс витягнув телефон і показав сестрі світлину. Їй посміхалося два ідентичних обличчя. Вона зловила себе на думці, що, якщо б зустріла їх обох, то не змогла би визначити, хто з них її брат. Не змогла б, якби не знайомий светр брата.

- Алекс, ви настільки схожі, я дуже рада за тебе. Хто він? Яка людина? Де живе?

- Я все розкажу тобі за чашкою чаю. Я знаю, ти більше любиш каву, але я впевнений, що ти уже випила свою сьогоднішню норму кофеїну. Отож, чай, і не смій заперечувати.

   Алекс різко підвівся і попрямував до кухні, за кілька хвилин він зайшов у кімнату з двома гарячими напоями. Під його ногами щось підозріло хруснуло, він несміливо опустив очі. Це були його окуляри віртуальної реальності.

###