Глава 1 Десь у Всесвіті

Легенда про Два Вогні.

Колись, коли світ ще був молодий і тінь не знала свого імені, з неба зійшли два брати. Один приніс Вогонь Світла — щоб освітилися думки, розгорілись серця, виникло слово. Інший приніс Вогонь Рішення — щоб люди вчились обирати, навіть ціною болю.

Брати сперечались, хто має бути ближчим до людей. Один хотів їх навчати, другий — спрямовувати. Їхній спір розколов небо, і світ поділився на день і ніч, але кожен з них ніс у собі як і тінь, так і полум’я.

І тоді один брат пішов, поклявшись більше не втручатись. А другий сховав себе серед зірок, чекаючи часу, коли вибору більше не буде — і тоді прийде рішення.

Людство має йти своїм шляхом. І тільки коли останній з людей обере серцем — обидва брати знову стануть єдиним цілим.

– А мені більш подобається ось ця: Легенда про Чорного Сонця і Білу Зірку зі збірки «Казки Тіней», Івано-Франківщина, фольклорна ретрансляція 1920-х.

У найдавніші часи над Карпатами ходило Чорне Сонце, що давало силу рости всьому — але без тіней. Люди не знали страху, бо не було нічого, що могло б їм протистояти.

Тоді з глибини неба впала Біла Зірка — вона принесла ніч, сни, голос сови. Люди почали бачити інше: те, що сховане в серці.

Сонце й Зірка стали ворогами, бо світ став складним і неоднозначним. Сонце хотіло залишити людей простими, а Зірка — навчити бачити шлях між двох правд.

Після великої бурі що "розірвала хребет гір", Зірка впала донизу — і сховалась у камені. Сонце піднялось вище, але більше не було всевладним.

І тільки тоді, коли люди самі збудують “Дім для Тіні”, вона знову засяє поруч із Сонцем — не вгорі, а всередині.

– Дуже зворушливо і нічого не зрозуміло! То у нас сьогодні екскурс в легенди народів світу? – Руденко піднявся з крісла. – Можу Вас здивувати продовженням теми.

Він підійшов до бару, взяв собі на блюдце кілька цукрових печеньок із горішками. Подумав. Підійшов до кавомашини і зробив чашку гарячого шоколаду. Поставив все це на барну стійку.

– У кельтській міфології є легенда про двох братів: Луг - бог світла, знань, мистецтв, який навчав людей ремеслам та, Брес — бог темної сторони, пов’язаний із Фоморами (хаос, морок, підступність). Один брат хотів вчити, інший — керувати і змінювати. Їхній конфлікт вплинув на саму природу реальності розірвав тим самим світ на дві частини.

– Браво, Данило! Я не очікував від тебе таких глибоких пізнань у казках. Всі ці легенди, як завжди, багато чого перебрехали. Навіть імена майже неможливо впізнати. – Симуг вплив крізь стіну кімнати, в якій перебували Марта, Данило та Олексій.

Цього разу кімната більше нагадувала чоловічий барліг у підвалі будинку. Жодного вікна, світильники вздовж стін, оббитих деревиною. На одній зі стін — величезний екран для проектору, м’яка зона із диванами, кріслами, пуфами та зона із барною стійкою, мінібаром і кавомашиною.

– Олексію, мої комплементи з приводу обраного місця, досить реалістично вийшло. – Симург роздивлявся обстановку.

– І знову без вікон... – зітхнув Данило. – Хоч би раз створив нормальну терасу.

– Це його підсвідомий комфорт, – посміхнулась Марта. – Бар, шоколад, дерево. Жодних вікон, жодних загроз з поза меж.

– І ще, мені імпонує ваша увага до цієї теми. Тож дозвольте розповісти вам справжню історію. – продовжив Симуг, ніби його ніхто не перебивав.

Він підплив до ошелешеного Руденка, забрав печиво із гарячим шоколадом, перемістився в м’яку зону та всівся у крісло.

Інші розсілися навколо нього.

– Як вам вже відомо, коли Фенікси створили свій артефакт, він, після того як знищив їх світ, перекинувся на сусідні. Поки Аесси втрутилися, Фенікс встиг поглинути наших старійшин. Ми з братом ховалися в одному із храмів разом із ними. Наймудріші просто зникали на наших очах. Реальність розвалювалась, тільки-но ми з братом відчули перший дотик артефакту, як все спинилося. Ми з Варнасом чудом вціліли. Але Фенікс встиг поглинути частинки наших свідомостей, через що в нас утворився із ним зв’язок. Ми не можемо використовувати його знання, але він дав нам нескінчене життя. Ми були зовсім юні фейрі і дуже налякані тим що відбулося. Всі старійшини зникли, і нам довелося брати в свої руки відновлення свого світу.

Кілька аессів, що не загинули одразу, допомагали нам. Їм вдалося створити сферу з майже нульовим часом. Але, як вам відомо, час не можна спинити. Тому Фенікс було вирішено перенести у найповільніший із наших світів — на Землю, до людей. Ми з братом, завжди відчували коли артефакт прокидався і оновлювався, адже ми із ним пов’язані. На жаль, ми не одразу навчилися це контролювати і оновлювати часову капсулу. Тому кілька разів пробудження артефакту викликало на Землі льодовикові періоди. Це завжди супроводжується величезним викидом енергії. Завдячуючи цій енергії нам вдалося буквально заморозити Фенікса, але не зупинити. Він щосили намагається пробитися крізь час і дотягнутися до нових знань.

Останні Аесси розповіли нам що змінили людську ДНК, щоб дати можливість людству вижити. Вони створили таємну зброю, яка зможе зупинити Фенікса назавжди. Але нам із братом не вдалося її знайти.

За порадою аессів ми разом заснували на Землі одну з перших релігій – Зороастризм. “Вибір – це те, що робить нас. Ми – це наші рішення.” Таким чином ми намагалися допомагати людям. І таємно шукали сховану зброю. Але Варнас розчарувався у пошуках, зневірився. Він наполягав на необхідності втрутитися у розвиток людства, щоб прискорити його в “потрібному” напрямку. Але це суперечило Кодексу Фейрі і планам Аессів.