— Евелін, ти мене пам'ятаєш?
— Так, Аріє! Я така рада, що знову зустрілася з тобою! Може будемо знову друзями? — спитала з надією Евелін.
— Звісно,— погодилася Арія.
І тут в кімнату забіг Джон.
— Нарешті випустили! — сказав роздратовано він. — Ну й галасу я там наробив захищаючи тебе.
— Дякую, — сказала Евелін.
— Ти як? — спитав Джон.
— Наче нормально, — відповіла рудоволоса.
— Вже познайомилася з Арією?
— Скажу чесно, я й раніше була з нею знайома. Раніше ми дружили, — пояснила Евелін.
— Чудово. Я теж з нею знайомий давно. Правда не так давно як ти, — сказав Джон.
— Слухайте, давайте разом дружити? — спитала Арія.
— Я не проти, — сказала Евелін.
— Я теж, — погодився Джон. — Це добре, що ми тепер друзі. Бо батько сказав, що завтра розпочнеться тренування.
— Тренування? — не зрозуміла Евелін.
— Так. Завтра дізнаєшся. А зараз Аріє, йди в свою кімнату спати. Вже пізно. Надобраніч, — сказав Джон.
— Добре, добраніч. — сказала Арія.
— Добраніч, — теж сказала Евелін.
***
— Джоне, ти не спиш? — сказала Евелін коли лягла в ліжко.
— Ні. Щось сталося?
— Що це за катастрофа яка сталася у моєму часі? — спитала Евелін.
— Вибач, я не спитав чи можна тобі це розповідати, — сказав Джон.
— Джоне, наді мной будуть продовжувати знущатися бо я "причина" катастрофи! Я маю знати, що це за катастрофа, щоб відповісти їм, що я до неї не причетна. Бо ніяк "відкриттів" я не планую робити в цьому році. Тож катастрофу ніяк не можу створити!
— Добре, але я не певен, що це треба розповідати прямо зараз. Вже пізно, і я хочу спати, — відповів Джон.
— Ох, Джоне! Ну, нехай так. Але завтра ти зобов'язаний мені це розповісти! До наших тренувань, — погодилася Евелін.
Але вона не могла заснути, все обмірковуючи, що це за катастрофа через яку її звинувачують, та що за тренування. Але вона повірити не могла, що станеться завтра...
Відредаговано: 08.01.2024