Pov Соня.
Ху. Ну і причипився він до мене. Буду надіятись, що мене почуто і залишено у спокої. Ну , а зарез думаю краще піти до дому , не вистачає ще раз привернути лишню увагу. Прийшовши я вирішила поїсти і послухати музику так , як в мене не було соцмереж. Да я знаю , що я напевно одна людина як мінімум в Україні яка не сидить у фейзбуках, інстаграмі, месенджирі і так . далі. Колись я хотіла створити ютуб канал, де були відео з гонок, бійок, але думаючи, що мене мона було б легко вичіслити я швидко відкинула цю дурну ідею. Тож зарез я лише сиджу у ютубі, слухаю музику і читаю електронні книги в телефоні, навіть нізким не спілкуюсь тільки смс, що до гонок приходить і все. Тож змарнувавши день я направилась до ліжечка і митю заснула.
Аааа. Цей адскій звук, ну от скажіть хто любить звук будильника. Ну все , все встаю. На , щод одягу не задумувалась джинси, розова фудболка, кеди і заплела косичкі на виворот. Захопивши сумку і яблука пішла в універ. Такс студентів до фіга і трошкі, тож бути не помітною проще простого. А би я тільки знала , якій важкій день буде сьогодні. Знайшовши потрібну аудиторію пішла туди, знайшла вільне місце і сіла. Весь час хтось сварився, як я поняла то , то брат з сестрою, тіпа двійнята ,схожі. Не звертаючи на них уваги, я і надалі продовжувала робити вигляд, що навчаюся і тут разом із дзвінком заходять два брати-акробати і , як на зло ідуть до мене . Ну уж нє я непідамся їхнім солодким словам , ні Ден мене не потурбує, ні Тьома.
--- Привіт, що робиш?Ага . Так я тобі і сказала. Буду ігнорити.
--- Ей ти мене чуєш? Ага чую , чую. Ну відстань від мене.
--- Ти що мене ігноруєш? Ніяк не замовкав той.
--- Захарчук я вам не заважаю? Ура хоч учитель допомагає. --- Може мені вийти?
--- Ні вибачте. Тут просто дівчині погано намагаюсь допомогти. Після цих слів у мене очі на лоб полізли , як він сміє?
--- Ярмолюк з вами усе гаразд?
--- Так . Вибачте можна мені пересісти.
--- Соня здоров'я це не іграшкі може краще сходиш на медпункт. Не встигла я і слова сказати як хтось схопив мене за руку і промовив:
--- Я відведу її. Я вже хотіла кричати, але ми були на коридорі.
--- Чому ти відшила Тьому. Що ? Я чекала почути все від Дена, але не цього.
--- Чому мовчиш? Бити тебе не буду. Боїшся мене?
--- Ні. Сказала я , але очі не піднімала, дивний він якийсь.
--- Ооо. То ти говорити вмієш. Він навіть не уявляє як важко утриматись, щоб не сказати йому пару ласкових словечок. Тримайся Соня, тримайся.
--- Ти , що знову мовчиш?
--- На що ти мене сюди притяг, і чому твій друг до мене пристав?
--- Тебе не понять ти або мовчиш, або питаннями засипаєш.
--- Ти говориш ні то я пішла.
--- Мені стало тебе шкода.
--- Мене? Я що настількі жалюгідна?
--- Просто мій друг бабнік, пам'ятай це. Після цих слів він хотів іти , але моя сутність взяла угору. Ну не можу я змовчати.
--- Послухай ти . Мені не потрібні ні твої поради, ні твій друг. Це по-перше, а по друге залиште мене у спокої, я просто хочу спокою. Будь ласка. Після цього я мовчкі пройшла повз нього, опустивши голову. Думаю так буде більше враження про моє відлюдкувасть. Ну чому мені так не везе? Я думала, що так буде легше, з образом мишкі. Походу я помилялась. До великої перерви все було добре, незважаючи на те , що після нашої розмови мене окружали злючі погляди дівчат. Але це було до перерви. Отже слухайте. Сиджу я собі така їм, нікого не чіпаю і тут хтось підходить до мене, ну я звісно не звертаю уваги.
--- Ей ти , куріца. Слухай мене уважно Ден мій неговорячі уже про Тьому. Я в цей час мовчкі їм , не дивлюсь навіть у їхню сторону.
--- Ти мене чуєш миш? Я встала, щоб ненаражати її на небезпеку, бо відчуваю ще слово і вона постраждає.
--- Куди ти ? Я ще не договорила.
--- Я вже все почула. Сказала я як умога тихіше для образу і щоб менше її злити, але те , що я взагалі щось сказала повергло її в шок.
--- Ти нікуди не підеш без мого дозволу. Взяла мого подноса і все , що було у ньому потрапило мені на голову. --- Ось тепер можеж іти. Ну все це була остання крапля, я зі всієї дури вмазала їй у обличя, що не кажіть , а правий хук у мене ідеальний, саме від нього вона упала. Всі хто був у їдальні як в один голос промовили:
--- Уууу. А я з гордо піднятою головою покинула її.
Нущо ви подумали , що все було так. Що через якусь шмару я попорчу свої плани. Нажаль ні. Після того як вся моя їжа опинилась на мені всі голосно заржали. А я стиснувши кулака до побіліня, обгорнула себе руками покинула їдальню чуючи у слід, щось типу такого " Так тобі і нада, дура " , " Ти завжди залишишся такою " , і сміх. Ні обіди я не відчувала, тільки злість і не плакала я , ще не вистачало сльози лити через якіхось.
Pov Автор
Дівчина мовчкі йшла понуривши головою у свої проблеми, вона думала як їй переодягнутись. Взявши у шафці речі для фізкультури пішла переодягатись, двері не зачинила. Думала кому потрібно у жіночу роздягальню, але вона помилилась. Тим часом часом хлопець який весь час був у їдальні і спостерігав за цим дійством, а саме третьокурсник Марк. Йому стало шкода дівчину і лише одним словом
--- Закрили рти. Він змусив всіх затихнути і повернутись до своїх справ. Схоже Соня справляється зі своєю роллю тихоні.
--- Хто вона? Запитав він друга.
--- Не знаю, раніше її тут не бачив. Відповів він другу.
--- То дізнайся? Більш зліше сказав він. Друзі більше не питали у нього нічого, було і так вино вона йому сподобалась. Сам Марк був так званим хуліганом і йому не могли перечити.
Соня почала переодягатись і відчула чийсь погляд вона обернулася, але там нікого не було. Здалося. Подумала вона, але Ден всеж побачив її, хоч і не зрозумів хто та обладаниця чарівного тіла з тату. Хлопець просто ішов повз роздягальні він не був у їдальні тому і не знав, що там відбулося . Легенько приоткривши двері він побачив красиву фігуру і тату, але лиця небуло видно, бо вона стояла задом. Тільки вона помітила його він пішов, не вистачало, ще звинувачень у домагані, але він все одно дізнаєтьця хто то. Да уж уже дві дівчини непокидають його голови і це всього за тиждень.