27

                                          Розділ 13                                              

    Я прокинувся і навіть не розплющуючи очей зрозумів, що Насті поряд немає . Не відчувалося її тепла тай усі ці дні ми  завжди спали міцно обійнявшись. 

Накинувши на себе халат я пішов шукати її.  Куди можна піти о сьомій ранку? Може до Лізи вирішила заглянути? Обійшовши цілий будинок я знайшов дружину на кухні. Вона заварювала собі чай. Вигляд у неї був дуже замріяний, але в одночас зосереджений. Моя Настуня спустилася на кухню в піжамі і плюшевих тапочках. Волосся зібране у пучок.  Навіть заспана і у піжамі Настя дуже притягувала до себе.

---- Нащо було вставати з самого рання? Мені холодно без тебе, ---- я тихенько підкрався до Насті ззаду і поцілував у шию. 

Насилу відірвавшись від неї, сів навпроти. 

---- Я шукала зарядний пристрій до свого телефона.

---- Чому мене не запитала? Він у нашій спальні. А для чого він тобі? 

---- Щоб зарядити телефон. Мені потрібно повертатися до роботи. 

---- Ти впевнена, що вже готова? 

---- Свій предмет я не забула і учнів добре пам'ятаю, то чому сидіти дома без діла. 

---- Насть, не ображайся, але я думаю, що тобі ще рано виходити на роботу. Почекай поки вернеться пам'ять, а поки приділи більше часу мені і Лізі.

---- Може ти й правий. Сьогодні не підемо у садок, а проведемо цей день разом, як щаслива сім'я. 

---- Кохана я б дуже хотів бути з вами, але не можу. У мене важлива нарада, маю обов'язково бути на ній присітнім, але вечір обіцяю ми проведемо разом. Переглянемо якийсь фільм у трьох.  

---- Алексе, у трьох ми можемо дивитися лише мультики.  А телефон все ж таки треба зарядити, бо я відчуваю себе геть відірваною від світу. 

Як зразкова дружина  Алекса я чемно відправила його на роботу. Пригадала, що доньці завжди подобалося у парку атракціонів і вирішила, буде не погано повторити туди похід.

Через годину ми з Лізою вже були у парку.  Донька веселилася, а я з посмішкою спостерігала за нею. Хоч і я її народила, але вона копія чоловіка. Вони такі схожі  між собою. Шкода, що я так багато не пам'ятаю.

 Раптом мою голову пронизав різкий біль. Я не встигла зрозуміти, що трапилося. Мене щось ніби стукнуло по голові і я знову летіла у паралельну реальність. 

---- Що зі мною? ---- застогнала я тримаючись за голову.

Крізь туман , який плив у моїй голові , чула крик людей і плач Лізи .  Відкривши очі побачила , що навколо мене стоять незнайомі люди  , хтось тримає за руку , хтось хлюпає на мене холодну воду і зовсім не розумію звідки взявся запах аміаку . Усе вказувало  на те , що я втратила свідомість . 

---- Де моя донька ? ---- перше , що запитала я .

---- Мамусю , я тут . Мені страшно , я хвилювалася за тебе . 

---- Все гаразд принцесо , мама поруч ---- обійняла доньку і притисла до себе .

Біля мене стояв переляканий хлопчина і переступаючи з ноги на ногу намагався щось сказати .  

---- Вибачте мені будь- ласка я не хотів вам зашкодити . Це сталося випадково .

---- Ти про що ?

---- Прошу вибачення , що вдарив вас м'ячем .  Це вийшло ненароком . Ми  з хлопцями  недалеко від вас  грали у футбол ...

---- Все добре , хлопче  ! Знаєш ти навіть допоміг мені .

---- Не хвилюйтеся , ми зателефонували вашому чоловікові .

---- Чоловікові ?

Зовсім не очікувано в моїй пам'яті відновилися всі події , усе , що я забула .  Гірка правда подіяла на мене наче удар кнута . Я зїжилася пригадуючи усе , що за цей час сталося між мною і Алексом . 

---- Негідник , лицемір , брехун .... ---- по обличчі котилися гіркі сльози . ---- Вистава закінчилася , Алексе .

Я ж дурепа покохала його всім серцем . Як мені тепер з цим жити ? Я маю покинути Київ . Найкращим варіантом буде втекти у інше місто і знову спробувати налагодити своє життя .  

Коли хтось невідомий подзвонив з її телефона і сказав   що їй стало зле у парку . Я мало не збожеволів від хвилювання . Прилетів сюди за лічені хвилини , залишивши важливу нараду . Припаркувавши свій автомобіль , одразу побіг до натовпу людей .Настя сиділа на лавці бліда , заплакана . Ліза тримала її за руку . Я відчув себе винним у тому , що дозволив їм поїхати у двох . Треба було поїхати з ними .

---- Настю , рідна , що трапилося ? ---- впавши перед нею на коліна , міцно обійняв , оглядаючи з ніг до голови . Взявши її за руку запитав ---- можеш розповісти , що трапилося . ?

---- Татусю , ось цей хлопець ---- показала Ліза своїм маленьким пальчиком , на переляканого хлопця ---- вдарив нашу маму м'ячем ... у голову . Вона впала .

---- Нам треба їхати у лікарню . Лікар має оглянути тебе . 

---- Зі мною все добре . 

Навколо мене стояло  багато посторонніх людей . Нехотілося зясовувати стосунки перед ними і донькою . 

---- Пробач мені , сонечко . 

---- За що саме ти просиш у мене пробачення Алексе ?

---- За те , що відпустив вас у двох . 

---- Аааа... , а більше нема за що ? Я рада , що все закінчилося і ми всі можемо повернутися до нормального життя .

---- Що ти маєш на увазі ?

---- Доречі , можеш більше не прикидатися , вдаючи з себе закоханого чоловіка .

---- Настю , ти про що ?

---- Про те , що більше не треба грати переді мною виставу під назвою "Щаслива сім'я ".

---- Це означає , що ти все згадала !

---- Так , ... нарешті я  все згадала . 

---- Думаю тут не дуже вдале місце , щоб обговорювати це . Їдьмо додому .

Його слова породили в мені бажання вбити його.

---- Алексе , нащо ти ломав цю комедію ? Мало принизив мене ? Захотілося більшого ? 

---- Настю , я можу все пояснити тобі , але дома . Ми сядемо і все спокійно обговоримо . 

---- Якщо в тобі залишилася хоч крапля достоїнства , ти дозволиш нам піти від тебе . Так буде найкраще для нас усіх .

***