Я прокинулася від того, що мені знову снився кошмар. Серце гулко стукало у грудях. Ліжко на дотик видалося холодним, значить Алекс ще не лягав. Глянувши на циферблат годинника побачила, що майже друга година ночі. Здригнувшись я відчула себе такою одинокою, а коли згадала про чоловіка на душі одразу стало тепліше.
Чому він так довго засиджується за роботою? Невже не розуміє, що недосипання погано впливає на стан здоров'я. Ну що ж якщо не знає, то треба піти й сказати йому.
Одягнувши халат я вийшла в коридор. В кабінеті Алекса горіло світло. Він, що працює о другій годині ночі? Зупинившись у дверях я побачила чоловіка який дрімав за столом. Господи, як же я кохаю цього трудоголіка. Хочу! І ще якесь незрозуміле відчуття, яке поки пояснити не можу.
Алекс прокинувся й тут же випрямився у своєму кріслі. Примруживши свої очі почав розглядати мене.
---- Настю, вже так пізно. Ти чому не в ліжку?
---- А ти? -- питаю запитання на запитання.
---- Повернися до спальні, ---- проігнорувавши моє питання, попросив Алекс.
---- Я піду туди лише з тобою, ---- вперто відповіла я.
Напевно зрозумівши, що я не відступлюся, Алекс все ж таки піднявся й пішов зі мною.
У спальні я зняла халат, залишившись лише у шовковій нічній сорочці. Лігши у ліжко відкинула ковдру з Алексового боку й багатообіцяюче глянула на нього поглядом голодної кішки.
---- Клянуся, що не зваблю тебе цієї ночі.
Через секунду Алекс ліг біля мене. Лежачи на боці й опираючись на лікоть він дивився мені прямо в очі. Потім ніжно провів рукою по моїй щоці й затамував подих.
---- Я теж обіцяю не зваблювати тебе.
Схоже ранок буде багатообіцяючим . Настя згорнулася клубочком у моїх обіймах й крізь сон щось муркотіла собі під ніс. Тепер я точно знав, що моя дружина єдина жінка у світі, яку я хочу бачити у своєму ліжку й у своєму серці. Провівши рукою по її сідниці зрозумів, що вона без трусиків.
---- Займись зі мною коханням. Ти навіть не уявляєш, як я цього сильно хочу.
---- Навіть дуже уявляю, рідна моя. Наші бажання одинакові, але думаю нам краще зупинитися, твій лікар сказав ...
---- Плювати на те, що там сказав мій лікар.
---- Мамо, тату, хто мене сьогодні везтиме в садік?
Нам ще ніколи не доводилося так швидко взяти себе в руки. Ліза за мить була між нами у ліжку.
---- Мам, ти одягнеш мене?
---- Лізок, мама вже йде тебе одягати, -- застогнала я, легенько ущипнувши чоловіка під ковдрою.
Кинувши Алексу жалкуючий погляд, встала з ліжка й пішла одягати доньку Одягнувши Лізу вручила її Каті, а сама пішла швиденько в душ. Доньці пообіцяла, що ми разом з Алексом відвеземо її у садочок.
Сьогодні мені хотілося виглядати красивою. Порившись у шафі я обрала легкі лянні штани, кольору хакі та білий топ на тонких бретелях. Оскільки мої груди не виглядали обвислими, бюстгалтер вирішила не одягати. Легкий макіяж, кілька крапель парфумів і я була навіть дуже задоволена своїм виглядом.
Спустившись до кухні, побачила, що усі чекають на мене окрім Лізи. Донька з апетитом поїдала кашу з фруктами.
---- Всім доброго ранку.
Підійшовши до бабусі поцілувала її у зморщену щоку. Алекс галантно відсунув для мене крісло, а між тим шепнув на вухо, що сьогодні я по-особливому красива. А це означає, що мої старання були не марними.
---- Настуню, як ти себе почуваєш? ---- запитала бабуся.
---- Окрім того, що нічого не пам'ятаю, все просто чудово. Алекс найкращий чоловік у світі. Такий ніжний та турботливий. Хоч я й втратила пам'ять, але все відчуваю. Дякую вам рідні за любов та підтримку.
---- Настю, думаю, що після всього, що трапилося, вам з Алексом портібен невеличкий відпочинок. Поїдьте кудись, необов'язково за кордон, можна, наприклад у Карпати. Винайміть будиночок на кілька днів, щоб забути про те що сталося, ---- порадила нам Марина Андріївна.
---- Я навіть не знаю. У Алекса робота та й у мене теж. Лізу нема на кого залишити.
---- Як це Лізу нема на кого залишити? А для чого тоді бабусі? -- обурилася свекруха.
---- Лізок, залишишся зі мною та бабусею Ніною? Ми виконуватимемо усі твої бажання.
---- Я згодна, якщо ви купите мені нову ляльку.
---- От і домовилися. Глянь, як усе просто.
---- Може запитаємо у Алекса, що він думає з цього приводу?
---- Насть, я не проти. Можемо їхати хоч зараз. Після пережитого стресу нам обом потрібно кілька днів відпочинку. Давай так, відвеземо Лізу у садочок, а потім я заскочу на роботу. Скажу, що кілька днів мене не буде, а ти якщо можеш збери нам валізу, якщо ні, то попроси Катю, щоб допомогла.
---- Не хвилюйся за мене я впораюся.
Дорогою до садочку я просила Лізу бути чемною та слухняною, доки мама з татом поринуть у гірські пригоди. А потім ми один на перед одного цілували Лізу, бо з садочку її вже мала забрати бабуся.
Усе так стрімко закрутилося, що я ледь встигаю. Після довгих прощань з донькою Алекс відвіз мене додому на прощання солодко поцілувавши.
У залі бабуся та Марина Андріївна щось жваво між собою обговорювали. Побачивши мене чомусь одразу обидві притихли, якось загадково глянувши одна на одну.
---- Настю, може вип'єш з нами чаю?
---- Вибачте, але мені ніколи, маю спакувати нам з Алексом валізу. Ваша пропозиція виявилася дуже актуальною. Нам з чоловіком й справді необхідні ці кілька днів. Не балуйте Лізу! Все, побігла пакувати речі.
---- Ой не знаю, що з цього всього вийде, Марино Андріївно. Настя виглядає такою щасливою. Вона ніколи не підпускала до себе жодного чоловіка, а тут втративши пам'ять просто розцвіла.
---- Думаю, що це через невдалі стосунки. Та я упевнена все в них буде добре. Вони вже закохані один у одного просто ще не готові прийняти цей факт. І Настя, коли зрозуміє який мій син насправді прийме ці стосунки.
#179 в Любовні романи
#95 в Сучасний любовний роман
#39 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 10.12.2024