Глава 20

І ось я знову у лікарні. По-чесному мені це вже все конкретно надоїло. Хочеться спокійного життя. Тих же гонок, тільки не від смерті втікати, а просто для драйву. Адреналіну! Не таких божевільних вечірок!

Я вперто намагалася пояснити Віку і Геру, що зі мною все гаразд. На щастя, ні я, ні Алекс не отримали серйозних опіків. Та згодом лікарі здалися і нас відпустили, лише за умови, що ми переночуємо тут.

-Мене це конкретно доконає! - Я розтягнувшись на ліжку, поклала журнал собі на голову. На вулиці була дев'ята година вечора.

-Слухай, ти жива, і це вже добре! - почувся голос з-під крісла.

- Сірий, мені твої ознаки бадьорості і життєрадості взагалі не допомагають! - зітхнула, звісивши голову вниз. Перевернутий хрещений подивився на мене з докором. - Я просто від цього втомилася! Ви, я так розумію, нічого щодо сироватки не знайшли?

- Ти ображаєш! ДЕЩО знайшли!

-І що ж? - Я перевернулася на живіт.

- Дивися! - Сірий сів біля мене і протягнув планшет. - Твій батько був дуже винахідливий. Нам вдалося знайти антидот до ЧСГ.

Я включила пристрій. На екрані з'явився qr-код.

-Оригінальненько! - підсумувала я. 

-І це ще не все! - добавив чоловік. - Дивися, всього ми знайшли три картки-пам'яті. І в кожній я знайшов захований код. Схоже, що Кріс формулу антидота розкидав по картках. 

-Тобто не вистачає ще кількох? 

-Да, ще кількох. Декілька речень і протиотрута буде наша.

-Якби ж то! 

- Не опускай ніс, у нас ще все попереду! - хрещений ніжно доторкнувся до мого носа. - Тут хтось біля твоєї палати треться. І я знаю хто це. Залишаю вас наодинці.

Сірий поцілував мене в щоку і вийшов з палати. Алекс постукав на двері.

-Можна?

-Заходь! - Я махнула рукою.

- Ти як? - хлопець сів на стілець.

-А ти як?

- Гей, я тут перший запитав тебе! - Алекс насупився.

-Ну раз не стогну від болю, значить все нормально! - пожала я плечима.

-Хм! - з цими словами юнак сів до мене на ліжко. І рукою ласкаво доторкнувся до мого обличчя. Потім наблизився і ніжно поцілував мене у губи, а вже згодом ми опинилися в горизонтальному положенні.

- Що ти робиш? -  Я з цікавістю на нього дивилася.

-Зробити масаж? - кивнула. Сильні руки почали доторкуватися до мого тіла. А потім пішли поцілунки в шию і ще нижче. Ну а далі...

Ранок зустрічала в обіймах Алекса. Геру не сильно це сподобалося, проте будити він нас не став. Ну дякую хоча б на цьому! Сьогодні у нас за планом був "День Адреналіну", свято Холі, випивка, гулянка, ну і як же без гонок.

Проснулася я від того, що мене випхнули з ліжка на підлогу. Алекс розкинувся по діагоналі на дивані, обнявши подушку. Знав же зараза, що це на одну людину! Телефон сповістив, що мені прийшло повідомлення.

Мак написав про те, що необхідні речі зараз принесуть. Видно він знає, що за сьогодні день.

"Я теж буду на Дні Адреналіну!" - це було останнє його повідомлення. Більше людей, ще більше весілля! Не в плані обручення двох людей, а в сенсі веселощів та алкоголю!

Цього разу гостем був Жора. Він залишив нам коробку, а сам пішов. Годинник на той час показував близького восьми години ранку. Тому я вирішила поки не чіпати передачу від Мака, а заховала. Я сходила в душ, щоб привести себе в порядок. Алекс не просипався. Спочатку мене не сильно тривожило, точніше не парило, але згодом почали заражатися сумніви, чи все з ним гаразд. Через годину був у лікарів обхід, і нас повинні були виписати. Але Алекс...

Я нахилилася до нього, у юнака було важке дихання. Наче тікав від когось.

- Гей! - Я подьоргала його за плече. Але хлопець пізніше почав різко мотати головою. Жахіття, напевно.

-Спокійно! - доторкнулася до його руки, але той так стиснув мою, що я зрозуміла... Хлопець мене як льодинку роздавить, і я трісну, розкришившись на маленькі дрібні шматочки! - Ай! Ти мені руку зламаєш!

Алекс лише крутив головою. І тут у мене в голові промелькнула думка.

"Раз він мене поцілунком приводить у свідомість, то може і мені попробувати!" 

І хоч його погляд був сердитий, схвильований і замучений, я все ж наважилася це зробити. Цьом! Нуль реакції! Може перший поцілунок не дійсний? Цьом! І третій, для закріплення. Цьом! Наче я принц, і рятую сплячу красуню. Хоча у нашому випадку я принцеса, що рятує сплячого красеня! І так непогано!

Звідкись взялися руки, які мене з двох сторін обвили, і потягнули у ліжко. На мене дивилися синьо-сині очі.

-Жахіття замучили!

-Є таке! - відповів хлопець.

-Давай вставай, а то ще справи сьогодні!

-Справи можна відкласти! - Алекс мене ще сильніше обняв, і ще ногу на мене поклав, щоб точно нікуди не ділася. Ем!

- Я до речі через тебе на підлозі спала! - Алекс аж округлив очі. - Ти так няшно лежав з подушкою, що будити тебе, було просто гріх. Тому...

-Я випадково! - промичав він. Випадково?Разів п'ять як мінімум з ліжка безцеремонно випихував. Я позіхнула. - Підйом давай! - Я штовхнула його, і той випав з ліжка.

- За що? - Алекс потирав забите місце.

-Тепер ти зрозумів як мені було? - Я посміхнулася. - І ти це робив не один раз. - Той зітхнувши, почесав голову.

-Я в душ! - згодом відповів Алекс.

-Давай!

Згодом до нас прийшов Вік. Опіки вже зажили. От що означає якісна мазь! Та час було збиратися на вечірку. 

Жовті брюки брюки карго в чорну клітинку, чорний топік з якимось філософською короткою фразою, такого ж кольору і кросівки, смарт-годинник і кепка. До образу ще була і кожана куртка, проте я її не вдягла, а залишила на потім. Темно-фіолетові тіні, чорні стрілки, туш для свій та ніжно рожева помада.

Алекс в чорних брюках, білій футболці і світло-болотній сорочці вигладав на всі сто відсотків. Красень. Мій красень! В коробці я знайшла і ключі із запискою.

"Знаю, що сталося з твоїм байком, тому як обіцяв це твоє". Мак як завжди в своєму репертуарі. Я посміхнулася. Дякую!

-І куди сьогодні держимо путь? - запитав Алекс, коли ми вийшли з палати. Щастя, що і портфель разом зі мною відправили сюди.