Глава 16

Вечірка. Сьогодні відбудеться гулянка. Але чомусь у мене було погане відчуття. Ось не знаю чому, але було. Додому приїхала за годину до початку. Є час щоб підготуватись. Та подзвонив Алекс і сказав, що трішечки вечірка переноситься на годину, бо він не встигає все підготувати. А це означає, що дійство гарно напитися і позалипати на осіб протилежної статі переноситься на восьму годину вечора. Тим краще. Хоча після такої інформації відпочити мені просто необхідно.

Спочатку я вирішила поніжитися у ванні. Полежати, подумати, випити. Тим більше, якщо у тебе є джакузі. Та навіть не у мене, це все приналежності Сірого. Все одно це нічого не міняє! Потім я доїла вчорашню піцу, яку приніс хрещений, і зробила собі глінтвейн. Раз-у-раз мій погляд натикався на браслет з карток-пам'яті. Я подумала і вирішила скопіювати всю інформацію собі на телефон, щоб не носити з собою весь час комп'ютер. Зручніше ж. І поки інформація передавалася з комп'ютера на смартфон, зрозуміла, що пора збиратися.

Що ж вдягнути? Зазвичай на таке одягають плаття, а з останніми подіями, то мені треба таке, щоб зручно було по морді вдарити і втекти подалі. Хоча? Я знайшла, те що мені було необхідне. Коротке світло-джинсове комбінезон-плаття з пошарпаним і розірваним низом з ґудзиками, сіро-чорний топ. На ноги натягнута чорно-білі конверти, а на голову - чорний капелюх. 

І дивлячись на себе в дзеркало зрозуміла, що краще взяти з собою щось із зброї. А то мало що буде... Вибрала чорний маленький однолямковий рюкзачок. Повинен не заважати. На щастя комбінезон мав кармани на замочку. Туди я заховала кульки-шокери. А одмотавши одну ногу спеціальною тканиною, поклала пістолет і декілька магазинів. 

Що ще можна? В рюкзак поклала різні сюрікени. Наче готова. Телефон сповістив, що все вже перескопіювалося. Чудово! Тоді на вечірці ще раз подивлюся, може щось нове знайду. На руку одягла ще і смарт годинник. 

Макіяж вирішила зробити звичайний. Світло рожевий колір, який плавно переходив у чорний. Це були тіні. Та стрілки, які підкреслювали очі. Трішки пофарбувала брови ніжно рожевою помадою. Наче і не скажеш, що вони намальовані. Три сережки у мене були на кожному вусі. Скільки я вже з ними ходжу? І так гарно. Все я готова, тож подивилася на годинник.

Уже майже восьма година вечора! Можу і маю право запізнитися. Дівчата так зазвичай роблять. Але все одно краще поспішити. Навігатор показав, що до будинку Алекса близько тридцяти хвилин. Схоже, що він живе ближче до школи, ніж я. Мотор заведений, сліжки не виявила. Адреса привела мене до будинку Ніки. Ем. Алекс типу у подруги живе? Чи я щось неправильно зрозуміла?

Постукала у двері. Мені відкрив Алекс. Біла футболка ледве прикривала його мускули, короткі зелені штани та білі кросівки надавали хлопці легкості і простоти. В руках від тримав червоний пластмасовий стакан з чимось міцним. Вино, чи що? Запах м'яти, кориці та чого такого я почула від нього. І звичайно як без алкоголю. Волосся розпатлане. Чи то не встиг зачесатися чи може... В будь-якому випадку він виглядав сексуально. До вух доносилися радісні крики людей, весілля і радості! Вечірка почалася славно!

- Привіт! Я думав ти не прийдеш! - здивувався Алекс.

- Ха! Не на ту напав! - засміялася я.

- Ну раз прийшла, то заходь! - Алекс відійшов від дверей, і я зайшла всередину.

- Держи! - юнак протягнув мені стакан. Відпила. Червоне вино. Смачно.

-Розташовуйся! В будинку їжа і алкоголь, на задньому дворі, - Алекс показав на шум рукою, - є басейн, тож можна поплескатися. Всюди радість і сміх. Тож веселись.

-Слухай, а ти... - це все, що я встигла сказати, бо хлопця позвали і він пішов. Ну час ще є, запитаю пізніше.

Нікиний будинок я знала добре. Тому рушила до закусок. Стіл був набитий до невмогу. Всього багато і дуже різноманітного. А так як я з'їла лише один погризений кимось шматочок піци, який знайшла, то ідея поїсти була непоганою. Взяла бутерброд з якоюсь начинкою. Як виявилося пізніше, то була ікра. Кабачкова ікра. 

Ходила по дому і роздивлялася. Всі відпочивали, тільки я чомусь була знервована. Відверті наряди дівчат, визиваючи похотливе бажання хлопців швидко зняти цей одяг і зайнятися сексом. Відкриті купальники, які майже нічого не прикривати. Хлопці на цьому фоні виглядали більш культурно чи що? Хоча по їхній поведінці цього і не сказати. Бомбочки з розбігу в басейн, бризки в різні сторони, божевільний сміх, стукання стаканів один об одний і тости. Були навіть такі, що я не знала куди себе діти.

І ще одне. Ходіння голяка. Це дещо! Я від сорому прикривала обличчя руками. Іспанський сором, так це називалося. Ну не можна скромніше чи що? Хоча згадуючи ті вечірки, на які я сходила з байкерами і татушниками, то тут треба ще було подумати. Там хоча б більш дорослі люди були, які розуміли що витворяють, а тут одні школярі. Хоча якщо уважно подивитися, то тут всі діти.

От уявіть, майданчик з басейном, де бігають голими, похотливо позують на камеру, випивають, регочуть і грають в ігри. Тільки діти п'ють сік, а ці вино, якщо не ще щось міцніше. Ті граються в дитячі ігри, а ці в дорослі. Агов, у вас ще завтра змагання з футболу. Не забудьте! Та мене ніхто не буде чути, або навпаки, пошлють звідси подалі.

І ось тримаючи в руці черговий стакан з вином, прогулювалася по будинку. Одна кімната була вільна. Зайшла. Чоловічий одяг, все таке строге і дивне, схоже, що це кімната якогось хлопця. Присіла на пуфік і включила телефон. Найкращий момент, щоб розібратися з тією інформацію, що я перекинула собі на телефон. 

Так, що тут у нас? Гортала різні статті, картинки, карти, діаграми, графіки. Ні, не то. І це теж. Взагалі незрозуміло що це. І так вишукуючи цікавий матеріал, дещо знайшла. Та прочитавши, я зрозуміла, що ЧСГ схоже не сироватка. Бо сироватка це короткотривала дія, а цей препарат, навпаки, довго триває. А так, щоб назва була гарною. Це препарат, довготривалий укол. 

"ЧСГ - це препарат, який вводиться в організм людини, якщо ситуація виходить з під контролю. Наприклад, якщо це бойкот, страйк або пікетування. Якщо роблять те, що не треба, те, що виходить за рамки дозволеного. Якщо не слухаються.