Глава 15

Закінчивши з Алексом, я пішла на стоянку. Біля однієї з машин побачила Ніку і Ендрю.

-Здоров, Джо! - Ендрю помахав мені рукою. Ми обнялися.

- Так ви типу разом? - запитала я.

Ніка аж смутилася і почервоніла.

- Не типу, а правда разом. Закохалися з першого погляду, обмінялися номерами, почали спілкуватися і завертілось-закрутилось. Ніка запросила мене на вечірку до Алекса.

-Круто!

-А ти тепер з Алексом мутиш? -от уміє Ендрю заставити дівчину почервоніти.

-Я б сказала навпаки, це він зі мною поки!

-Поки? Джо, я бачила як він до тебе у вікно ліз... - промовила Ніка.

- Що? - округлила очі від здивування.

-Ліз з квіткою у зубах. А ти схоже його не бачила і закрила вікно прямо перед його носом. Той ледве не звалився.

-Це коли було? 

-Того дня, як ти приїхала.

Пам'ятаю, як лягала спати, почула шурхіт і дивні звуки, та й у кімнаті вже похолодало, ну і закрила вікно. Потім якесь айкання. Напевно то був Алекс. Але коли ми з ним бачитися? Хіба що в аеропорту. І нічого ж головне не каже! Треба випитати. От на вечірці і зроблю! Зловлю і допитаю!

- Ви кудись зібралися? - Я подивилася на голубків.

-Думали на роликах покататися, в кафешку бельгійські вафлі поїсти, а потім на вечірку, - розказав про плани Ендрю.

- Ну удачі! Тоді ще побачимося! - Я обняла всіх ще раз і поспішила до байка.

Куди їхати до татушників чи до байкерів було без різниці. І ті і ці в перемішку. Хочу зробити тату! Тату-клуб мене зустрів з привітом.

-Йо, Джо, давно не бачились! - Ітан підняв бокал вина над баром. Я посміхнулася.

-Яким вітром? - почувся голос. З 2 поверху з'явився Лу.

-По-перше, зробити нове тату, по-друге, випити... 

-А по-третє? - підійшов Роб.

-Треба поговорити. Лу, думаю ти знаєш про що. - Хлопці подивилися на Лукаса, але той пожав плечима, типу не знає.

-І яке ж тату цього разу ти хочеш? Для сексу, від часів чи може поворотів? - Іран підійшов до нашої групи.

- Та ну тебе! Хочу кельтський візерунок на все плече!

-Ого, видно розмова буде серйозною! - підсумував Роб.

-Тату ніяк не вписується в цю розмову! Просто давно хотіла щось такого плану! І типу цей момент настав. Чого б не зараз?

- Ну чого б? Ну гаразд, пішли. Буду робити тобі витвір. - Ітан потьопав до крісла. - А потім тебе будемо уважно слухати.

-Тоді зберіть всіх своїх татушників і байкерів, розмова буде дуже серйозною. - і я пішла до крісла,  хлопці так і завмерли на місці. У нас таке було правило: якщо звуть всіх, то діло серйозне і небезпечне. А безпеку ми любимо.

Пізніше я за даром робила собі глінтвейн.

-Всі вже зібралися! Тебе лише чекаємо! - сказав, підійшовший Роб. 

-Йду! - забрала напій і пішла до своїх.

Туди, куди я прийшла було важко назвати тату-студією. Ну це і не сильно студія. Дуже багато пуфіків, гамаків, крісел і диванів. Небагато світла, зате є холодильники, плита з духовкою, короче можна нажратися. Я підключила проектор  з дошкою і свій комп'ютер і почала говорити. Всі прислухалися. Тут були вже і байкери і татушники. І мій хрещений.

-Як ви знаєте, мій батько помер, його вбили. Я знаю як. Шарлотта Джонс, яка є моєю типу опікуном, все розказала. А розказала тому, що на неї напали чорні в капішонах.

Почувся гучний подив.

-Так значить вони нікуди не зникли? - промовив один із байкерів.

-На жаль, ні. Вони заховалися, і якимось чином дізналися, що я вижила, хоча всі думали, що я померла. Вона за мною почали полювання. Вже дібралися до Шарлотти. А тепер і до мене. Я вже кілька разів тікала.

- Нам вдалося знайти прощальне відео її батька. Він викрав одну дуже цінну річ. Джо! - Сірий дав мені флешку. Я підключила. Як тільки на екрані з'явився Кріс, почулася хвиля зітхання. Всі скучали по ньому. І я теж.

-І що ж там всередині? - запитав пізніше Джеймс.

-Сироватка з датчиком стеження. - раптово промовив Лу. - Її формула.

-Там не тільки вона! - Я добавила. - В себе у годиннику, який мені перед смертю залишила мама, я знайшла одну картку-пам'яті. І тут є дещо цікаве. 

Я показала ці експерименти своїм. Ніякої відрази і фукання не було. Схоже не перший раз з цим стискаються. 

-І більш про Орланда Бума тут нічого немає? - запитав Лу.

-Немає, але я з ним зустрілась. Він розказав про те, що за допомогою цієї сироватки можна створити армію людей, які підчиняються будь-який наказам. Пух, І немає кота, йому скрутили шию, бах, і померла людина. Але що означає ця абревіатура ЧСГ він так і не сказав. Його вбили прямо на моїх очах. 

-Але мені вдалося застрелили одного з чорних. І я знайшла на зап'ястя тату Червоний Дракон. Ніхто не знає, що це означає?

Лу і Сірий переглянулися.

- Ну як сказати! - промовив Лу, і загорнув свій рукав. За ним повторив і Сірий. Я підійшла. На зап'ястя теж був дракон, але чорний.

-Так у того червоний був, а у вас чорнісінький.

-В тебе до речі теж є! - хрещений мені показав такого ж дракона.

- Ну слухайте, мені дракони подобаються, ось і вирішила одного набити. І все, відразу якась секта?

- Не лише. Чорний і червоний дракони завжди змагалися один між одним. У всіх, хто тут знаходиться таке ж тату. Може комусь просто подобається, а може це покликання. - і раз всі підняли хто свої сорочки, товстовки, хто був просто у футболці, як наприклад Роб. У всіх був чорний дракон.

Веселенько. Привіт секта "Чорні Дракони", ніякого сексизму і страшні обрядів, це лише виживання. Я типу з вами.

-Що ти ще дізналася? - промовив Джоні.

-Орландо сказав, що мій батько розділив всю інформацію на частини, щоб було менше можливості її знайти. Типу оцього. - Я показала на екран дошки. 

-Тобто це не все? - запитав Ітан.

-Ні.

-Треба все знайти. Ніколи не думав, що ми будемо Шерлоками Холмсами. - промовив Сірий. - Хто найкраще знав Кріса, згадайте, куди він міг захваті ці міні-картки.

Всі задумалися. Я подивилася на хрещеного, і тут дещо побачила.