Глава 14: Ризик

Наступного ранку Анна прокинулася з відчуттям, що день принесе щось цікаве. Вона посміхнулася собі у дзеркало, згадуючи розмову зі Стефаном, і навіть не помітила, як знову поринула в спогади про їх останню зустріч. Кава вже майже не була тим, що з'єднувало їх, але цей майстер-клас з кавоваріння був невеликим викликом. Чи справді він так намагатиметься виграти? Вона почала готувати сніданок, хоча думки про Стефана не йшли з голови. Відчуття боротьби було новим для неї. Вона звикла до безпечних рішень, але цей виклик... Він був чимось більшим. Тим часом Стефан розглядав цей день як ще один шанс здобути свою перемогу. Коли він з'явився на порозі Анниної квартири, його погляд був вже іншими — злегка грайливим, але водночас серйозним. — Ну що, готова до бою? — запитав він, стоячи на порозі з чашкою кави в руках. Анна кивнула, тримаючи в руках спеціальний набір для кави, який подарувала їй бабуся. Вона вже не раз чула від неї про те, як важливо пити каву не лише на смак, а й за настроєм. — Я ніколи не здаюсь, — відповіла вона з викликом у голосі. Стефан розсміявся і поклав чашку на стіл. Він уважно спостерігав за кожним її рухом, сподіваючись, що це буде більше, ніж просто гра. — Ти знаєш, що насправді ти не просто готуєш каву, а відкриваєш якусь частину себе? — сказав він, дивлячись на неї з тим самим зацікавленим виразом обличчя. Анна не відразу відповіла. Вона зосередилася на кожному кроці, як по рецепту, але слова його не виходили з її голови. — Можливо, але ти не знайдеш тут нічого дивного. Це просто кава. Стефан нахмурився, підійшовши ближче. Відстань між ними зменшувалася, і це вже було не так просто, як звичайна кухня. — Що, якщо ти все-таки не виграєш? — запитав він, підіймаючи брову. — Тоді я вірю, що просто навчилася чогось нового, — відповіла вона, закипаючи водою для кави. — А ти? Він розсміявся, спостерігаючи за її впевненими рухами. — Я просто чекаю на результат. І ось настала мить, коли кожен їх рух виявився частиною цієї гри. Кава була готова, і тепер вони мали тільки одну можливість — зробити свій вибір. 
 

Анна поставила чашки на стіл, одна з яких виглядала особливо вишукано, з маленьким лате-артом у вигляді серця. Вона знову поглянула на Стефана, його погляд залишався уважним, навіть трохи оцінювальним.

 — Ну що, містере бізнесмен, чи зможете ви оцінити справжню магію кави? — запитала вона, ледь усміхаючись. 

Стефан взяв чашку, але не поспішав пити. Він уважно вдивлявся в рідкий візерунок на поверхні, як ніби шукав якийсь прихований зміст. 

— Мабуть, я недооцінив твій талант, — сказав він, піднімаючи погляд. — Це щось більше, ніж просто кава. Анна спостерігала за ним, серце б'ється швидше. Вона не була впевнена, чому його слова її так торкнули, але зрозуміла, що від нього тепер залежить багато чого. 

— Вибір завжди має значення, — сказала вона, і її голос звучав спокійно, хоча всередині вона була на межі. Вона справді хотіла виграти цю гру, але чи була готова до наслідків? 

Стефан помовчав кілька секунд, дивлячись на чашку, а потім поставив її на стіл, трохи нахилившись до неї.

 — Я б сказав, що ти виграла, — промовив він. — І я радий це визнавати. Але знаєш, є щось у твоїй каві, що більше, ніж просто смак. Вона містить щось особливе, що я не можу пояснити. 

Анна розгублено глянула на нього, але потім відчула тепле усвідомлення. Це була перемога, але не та, на яку вона розраховувала. Не просто технічний результат, а щось більше.

— Ти правий, — сказала вона тихо. — І це більше, ніж просто кава. Він усміхнувся, обережно торкаючись її руки. 

— Дозволь мені допомогти з наступним кроком. Що, якщо ми спробуємо разом приготувати ще одну чашку? Без ігор, просто для нас. 

Анна замислилася. Здається, що в цій грі, яка почалася як просто невинна розвага, вони обидва зайшли набагато глибше, ніж планували. 

— Можливо, наступного разу, — відповіла вона з усмішкою, яка приховувала більше, ніж слова. 

Вони обидва залишалися в тиші, відчуваючи, як між ними наростає ще більший інтерес і невидима напруга. Ця гра тільки починалася, і вони обидва знали, що не зможуть зупинитися тепер, коли так багато було на кону.