Глава 10: Гра за правилами (яких немає)

Анна прокинулася з відчуттям, що її переїхав трамвай. Ні, навіть два. Її ноги гуділи від учорашньої зміни в ресторані, а голова — від того, що їй знову снився Стефан.

«Це вже якась патологія», — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру на голову.

Їй снилося, як вони знову гуляли Львовом, тільки тепер він тримав її за руку і… Боже, Анна, зупинись.

Вона різко піднялася, намагаючись утримати останні крихти сну, і вирішила діяти:  якщо ігнорувати проблему, то її немає.

Кави. Терміново.

Коли вона вийшла на кухню, бабуся саме складала свіжоспечені сирники в тарілку.

— О, ти вже прокинулася?

Анна тільки хмикнула у відповідь і схопила чашку.

— Де хлопці?

— В школі. Ти вчора так втомилася, що я вирішила не будити тебе вранці.

Анна вдячно усміхнулася й відпила кави.

— Як у тебе на роботі?

— О, бабцю, це окрема історія…

---

Коли вона прийшла у ресторан, всередині вже вирувало життя.

— Анно, допоможи з рахунками!

— Анно, у нас закінчилося молоко!

— Анно, цей клієнт хоче особливе замовлення, що мені робити?

Анна закотила очі.

— Почати з того, щоб не панікувати!

Вона швидко роздала вказівки й лише тоді помітила, що Стефан сидить за одним зі столиків і спокійно спостерігає за хаосом.

— О, а от і король ресторанного бізнесу.

Вона підійшла до нього, схрестивши руки на грудях.

— Що, подобається дивитися, як я розгрібаю цей хаос?

Стефан усміхнувся.

— Не буду брехати, трохи так.

Анна пирхнула.

— Ну, якщо ти вже тут, то може, допоможеш?

— А якщо я скажу, що я тут для контролю, а не для роботи?

Анна нахилилася ближче.

— А якщо я скажу, що у тебе немає вибору?

Стефан розсміявся, але підвівся.

— Гаразд, бос. Що мені робити?

Анна лукаво всміхнулася.

— Ну, для початку… тримай фартух.

І поки він з подивом дивився на нього, вона вже тягла його на кухню.

— Оце я точно запам’ятаю.

— Що саме?

— Що мене змусили працювати в моєму ж ресторані.

Анна засміялася.

— Бачиш, тепер ми рівні.

І поки у Львові тривала звичайна метушня, у маленькому ресторані розпочиналася зовсім не звичайна гра. Гра, правила якої ще ніхто не знав.