Глава 6: Перше випробування

Наступного дня Анна стояла перед дверима ресторану «Bellezza» — одного з елітних закладів Стефана. Вона наділа білу сорочку, чорні штани та зручні туфлі, хоча, чесно кажучи, нервувала так, що могла забути навіть своє ім'я.

— Ну що, пані майбутня власниця кав’ярні, ти готова? — почула вона знайомий голос позаду.

Анна різко обернулася і побачила Стефана. Він виглядав бездоганно, як завжди, але цього разу замість класичного костюма був у темно-синій сорочці з підкоченими рукавами й чорних штанах.

— Ні. Абсолютно ні. — Анна видихнула.

— Чудово. Значить, усе йде за планом.

— За яким ще планом?

— За планом кидання тебе у вир подій. Чим швидше ти ввійдеш у процес, тим краще.

— Я вже жалкую, що погодилася.

— Запізно.

Він узяв її за лікоть і впевнено повів усередину.

---

Ресторан був розкішним: високі стелі, ідеально блискучі столи, м’яке освітлення. У повітрі витав аромат свіжої випічки та ванілі.

До них підійшов високий чоловік років сорока з акуратною бородою та серйозним виразом обличчя.

— Це і є наша нова стажистка? — холодно запитав він, оглядаючи Анну з голови до ніг.

Стефан кивнув.

— Так. Анно, знайомся, це Артем — адміністратор ресторану. Він навчить тебе всього, що потрібно знати.

Анна простягнула руку, але Артем лише склав руки на грудях і буркнув:

— Сподіваюся, ти не одна з тих, хто думає, що ресторанний бізнес — це просто готувати їжу й розносити каву?

Анна опустила руку й гордо підняла підборіддя.

— Ні. Я прийшла вчитися, а не мріяти.

Артем уважно подивився на неї, ніби оцінював її слова, а потім різко кивнув.

— Гаразд. Подивимося, що з цього вийде.

---

Перша година стажування була схожа на справжній хаос. Артем показував їй, як працює кухня, як приймаються замовлення, як контролюється якість продуктів. Усе здавалося складним, але Анна трималася.

Аж до моменту, коли їй дали перше завдання.

— Ось список постачальників. Треба зателефонувати й уточнити постачання продуктів на завтра.

— Без проблем.

Анна взяла телефон, набрала номер і впевнено заговорила.

— Доброго дня! Це ресторан «Bellezza». Хотіла б уточнити постачання...

— О, привіт, красуне! Ти новенька? — почула вона у слухавці грубуватий чоловічий голос.

Анна на секунду застигла.

— Ем... Так. Але це не стосується справи.

— А мені подобається твій голос. Може, після роботи вип’ємо кави?

Анна стиснула телефон у руці й глибоко вдихнула.

— Ви доставите замовлення чи мені шукати іншого постачальника?

— Ого, яка серйозна. Гаразд, передзвони через годину.

Зв'язок обірвався.

Анна нервово видихнула, а Стефан, який усе це чув, ледь стримав сміх.

— Ну що, як твоє перше випробування?

— Фантастично. Вже хочу когось убити.

Стефан хмикнув.

— Це лише початок.

Анна закотила очі й подумала, що, можливо, їй справді варто було б стати офіціанткою.