Глава 4: Запрошення яке неможливо відхилити

Анна й досі відчувала легку напругу після несподіваної зустрічі з Олегом, але завдяки Стефану їй вдалося швидко забути про цей випадок. Він вмів жартувати, і, здається, не надто переживав через мокрий костюм.

— Отже, ти справді плануєш відкрити кав’ярню? — запитав він, обережно розмішуючи ложечкою піну в новій чашці капучино.

Анна кивнула.

— Так. І навіть не просто кав’ярню. Я хочу, щоб там було особливе меню, затишний інтер’єр, а головне — щоб люди приходили не лише за кавою, а й за атмосферою.

— Звучить цікаво. Але ти казала, що поки що це лише мрія.

Анна зітхнула.

— Так. Щоб її здійснити, потрібні гроші, приміщення, дозвільні документи… і знання, яких у мене ще немає.

Стефан на мить замислився, а потім ледь помітно посміхнувся.

— Можливо, я можу допомогти.

Анна скептично підняла брови.

— А ти що, займаєшся кав’ярнями?

— Щось таке.

— Що значить "щось таке"?

Стефан усміхнувся ще ширше, але не пояснив.

— Просто подумай над тим, щоб трохи більше дізнатися про ресторанний бізнес. Наприклад, зсередини.

— Це ти натякаєш, що мені треба піти працювати в кафе офіціанткою?

Стефан насмішкувато примружився.

— Не обов’язково офіціанткою. Є багато способів дізнатися, як працює заклад.

Анна запідозрила якусь інтригу.

— Звучить так, ніби в тебе є якийсь план.

— Можливо. Але про це трохи пізніше.

Анна схрестила руки на грудях і глянула на нього з підозрою.

— Ти занадто загадковий.

— А тобі подобаються загадки?

— Не тоді, коли вони стосуються мене.

Стефан засміявся.

— Ну що ж, тоді зроблю все, щоб тобі стало цікаво.

Анна лише закотила очі, але всередині не могла позбутися дивного передчуття.

---

Наступного дня вона отримала повідомлення:

"Завтра о 19:00. Головний вхід у «DeLuxe». Не спізнюйся."

Анна здивувалася. «DeLuxe»? Це ж той самий елітний ресторан у центрі міста, куди вона б і не подумала йти без особливого приводу.

— Що ж ти задумав, Стефане? — пробурмотіла вона собі під ніс.

І вже тоді зрозуміла, що цей чоловік точно не дасть їй спокійного життя.