Дівчина-ялинка
Епілог
І знову ліс. Сніг. Лісові тварини. Ніби й не було тих щасливих днів.
- Ти точно хочеш залишитися ялинкою навічно? - запитує чарівник, сидячи біля хвойного дерева.
- Хочу, - брешу.
- Він тебе зміг найти, рятувати й кохає.
- Проте він збрехав.
- Ти його покохала?
- Так.
- То, може, пробачиш йому. Це моя остання пропозиція і скоро Новий рік, вирішуй.
- Я хочу повернутися до нього, будь ласка, - чарівник посміхається.
Ялинка яскраво сіяє новорічними ліхтарями, але не чути веселощів, господар дому сидить у своїй спальній кімнаті.
- Ти мене чекаєш? - запитую, стоячи біля дверей.
- Вірляно, це ти? - підходить ближче й недовірливо дивиться на мене, торкається ніжно руками мого лиця. - Це ти. Вірляно, вибач, мені за все. Я тебе кохаю.
- І я тебе кохаю, - наші вуста зустрічаються у палкому поцілунку.
#8238 в Любовні романи
#1998 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 07.08.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
