Нове життя

Вона вирішила що тепер все буде по іншому 

Вона хоче втекти від цього, і в неї проявилася така можливість вона з сім'єю переїжджають в нове місто 

Рейвенвуд

Дуже дивова назва але це не суттєво 

Вона просто хоче почати все спочатку.

За вікном йшов дощ. Вона сиділа в машині і дивилася на місто, що розмивається за склом. За кілька хвилин він мав стати моїм новим будинком.

- Мила, вилаз ми вже приїхали. Ось твій новий будинок 

Перед Евелін стояв красивий розкішний будинок у трохи пошарпаному вигляді але він був вражений двоповерховим у традиційному американському стилі 

Вона зайшла у затишну кухню-вітальню й одразу попрямувала на другий поверх, бо дуже обожнювала жити на цьому поверсі. Її погляд розшукував вільну кімнату, де б могла поселитися, серед трьох, і знайшла саму дальню вільну. Зайшовши у кімнату, вона виглянула у віконце та побачила дівчину схожу її віку. Вона зразу різко відійшла на зад в неї потемніло в очах, вона швидко закрила жалюзі

"Ц..це вона...ні-ні не може бути це..." - перелякано подумала вона. - "Ні...це просто збіг..."

–Евелін,ти вже вибрала собі кімнату?

– Т-так...

–допоможеш розкласти речі з машини, і з фургона?

– так звісно

Через декілька годин все було готово дім був наповнений затишком і красою 

– мила тобі подобається?

–так, все як я хотіла дякую мама 

–чудово тоді пішли я зробила торт на честь переїзду 

–мій улюблений полуничний?

–ну звісно

Вони перемістилися на кухню-вітальню там вже тато налягав на торт за обидві щоки

–мила це самий смачний торт у моєму житті-сказав він з набитим ротом 

–Итон, не говори з набитим ротом  

Після вечері Евелін трохи почитала книгу під звук дощя, і лягла спати в своє нове ліжко. 

Це був перший день в новому місті.