2. Недоторки

На другий день ми знов були на "Профілакторії". В той самий час дівчата також прийшли на пляж. І речі свої вони залишили на тому самому місці, що й вчора. І знов та дівчина була у своєму прозорому білому купальнику. А інша - в чорному. Але сьогодні дівчата здається нікуди не поспішала. І тому в мого товариша, мабуть, з'явився шанс. Та окрім нього там бажаючих було дуже й дуже багато 

Як я вже казав, ми лежали недалеко від дівчат. З нашого місця було дуже цікаво спостерігати за несміливими спробами місцевого чоловічого населення спробувати з ними познайомитися. Я розумів який фурор справила ця дівчина в білому купальнику на всіх хлопців, що перебували в цей час на пляжі. Дівчатам, до речі, на вигляд було років вісімнадцять. 

А всім хлопчакам, які тут знаходилися, було від сили років напевно по шістнадцять. Судячи з усього, мій друг був тут самий старший. Йому було дев'ятнадцять років. Не рахуючи звичайно мене. Але я і не намагався з ними знайомитися.
Ми лежали на животі та з іронією спостерігали за тим, як новенькі дівчата один за одним відшивають своїх невдачливих кавалерів. Панянки навіть на них уваги не звертали.
Ось підходять до новеньких двоє хлопців. Парубки явно місцеві. Живуть десь тут поряд на селищі. Обидва у сімейних трусах. У роті дешеві цигарки. Років їм сімнадцять, а може трохи більше.
- Привіт, дівчата. - Каже один із них не виймаючи цигарку з рота. - Як там вас звати? 
- Ce qu'ils disent? - Дивиться, посміхаючись, дівчина у чорному купальнику на свою подругу.
- Les enfants veulent se rencontrer. Ахахах, — зі сміхом відповідає їй друге дівчисько.
- Коротше, вона запитує, хто це такі, ну чи що їм потрібно, — тихенько перекладаю своєму товаришеві, - а друга ій відповідає, мовляв, малеча хоче познайомитися.
- Це вони на якому? – Питає мене мій друг Влад.
- Це вони французькою, — відповідаю я йому.
А хлопці стоять, як заторможені та не знають, що їм робити далі. Вони просто шоковані. А дівчата, як ні в чому не бувало, відвертаються від них і продовжують займатися своїми справами. Дівчина в чорному дістає зі своєї сумки якісь модні та дуже красиві товсті журнали та вони починають удвох їх перегортати та про щось тихесенько говорити теж, мабуть, французькою.
- Pff, c'est dégoûtant. Ils se tiennent au-dessus de mon âme. - Гучно і практично на весь пляж каже дівчина у білому купальнику.
- Фу, які гидкі. Стоять над душею та стоять. - Перекладаю своєму товаришеві й мені стає смішно від того, що дівчата думають, що тут ніхто не розуміє їх французьку.
– Вони явно не парижанки. Просто десь вивчали мову чи жили у Франції. Може у педагогічному навчаються на викладачак французької. Але вони очевидно наші. - Висловлюю свої припущення.
- Просто випендрюються або в такий цікавий спосіб відшивають усіляких різних кавалерів. – Робить висновки мій супутник Влад.
Особисто мені було навіть цікаво, що буде далі.
– Мені вони імпонують, – чесно зізнався я своєму товаришеві. - Класний спосіб вигадали, як відшивати від себе кавалерів. Тому що в такому вигляді, як вони ходять на пляж, зрозуміло, що від "наречених" відбою не буде.
Я дивлюся, що за журнал гортають новенькі дівчата. На мою думку, це дитячий журнал "Піф". Я вже колись такий бачив. І якийсь каталог типу "Отто". Наскільки я знаю за кордоном, такі безплатно в магазинах валяються. Але на тих, хто не в курсі, це все справляє шикарне враження. Ми чуємо, як хлопці перешіптуються між собою, мовляв, це якісь іноземки до них просто так не підійдеш.
А ті хлопці, які з ними намагалися знайомитися, постоявши, нарешті зрозуміли, що на них не звертають жодної уваги. Вони мовчки йдуть назад до своєї компанії. Але ось інші намагаються познайомитися з новенькими. Я так розумію їх усіх цікавить дівчина в білому купальнику. Бо, якби вона була якось інакше вдягнена, то можливо на неї і уваги ніхто не звернув. Мені так здається. Бо на мою думку та, інша дівчина, більш красива. Хоча може у кожного свій смак.
А хлопці все йдуть та йдуть. На цей раз вони вигадують привід попросити у новеньких сірників.
Хлопці стоять із цигарками біля дівчат, а ті вдають, що вони не розуміють про що їх просять. І дістають із пачки якісь гарні дорогі сигарети. Потім підкурюють їх від своєї металевої запальнички та кладуть її назад до себе у сумку.
- Я спробую піти, познайомитись, - каже наш сусід своїм друзям. Високий молодий чоловік, що засмагає поруч з нами. Він бере колоду карт і підсідає до дівчат. Новенькі дивляться на нього зневажливими очима.
- Quel effronté! Mauvais style!
Говорить кучерява своїй подрузі. 
- Que leur voulez-vous? Le village n'est pas pavé. Une sorte de mendiant.
– Чого він від нас хоче? - Перекладаю я все це своєму другу. 
- Село неасфальтоване. Якийсь жебрак. - Відповідає дівчинка в білому купальнику і зневажливо дивиться на нашого сусіда Она оглядає усіх присутніх призирливим поглядом і каже крізь зуби.

- Ici, ils sont pauvres.

Я не знаю, як це буде слово в слово, та здається, це щось на кшталт того, що навколо лише бідняки. Треба дома подивитися в словнику, вирішую я. А. Нарешті згадав. Це - ніщеброди.

– Garson. Sors d'Ici.
Говорить дівчина в білому. І вони починають про щось швидко говорити французькою. І я не встигаю зрозуміти про що вони.
Тільки першу фразу я чудово зрозумів 
І це було щось на кшталт "іди звідси".
Наш сусід посидів біля ще них близько п'яти хвилин. Послухав, як дівчата про щось своє розмовляють незнайомою для нього мовою і відсідають від нього, як надалі. І пішов від них не солоно хлібавши. По ньому було відразу видно, що він дуже засмучений і злий.
- Не хвилюйся, не тебе одного вони відшили. Бачиш, тут усі роблять спроби з ними познайомитись і вони до всіх ставляться однаково. Якісь справжні недоторки. – Сміються з нього його товариши. 
А дівчата знову йдуть у воду купатися. І як і вперше весь чоловічий колектив, який присутній на даному пляжі, дивиться на шикарну білявку в білому купальнику. А купальник реально, мабуть, пошитий із якогось такого матеріалу, який від дотику з водою стає повністю прозорим. Особисто мене дивує спокій цієї дівчини, яка відчуває на собі десятка три чоловічіх очей та при цьому залишається такою на вигляд холодною і байдужою.
Я бачу, що ця ситуація її абсолютно, ні краплі не бентежить. І їй, мабуть, подобається справляти таке враження, щоб усі були від неї у захваті.
Дівчина, яка в чорному купальнику, вона звичайно не справляє такого враження, але досить гарна собою без усяких там купальників. І все-таки всі хлопці, і я так думаю, що й дівчата, що присутні на цьому пляжі, дивляться тільки на дівчину в білому купальнику. І вона тут нова місцева зірка. Вона – нова королева цього пляжу.
Королева "профілакторію" сміюся я про себе.
Позасмагавши ще трохи та обсохнувши новенькі дівчата збираються і йдуть додому.
Ми теж збираємось і йдемо до себе на зупинку.
- Ні, ну, млинець, які зарази, ти скажи. - Все не може заспокоїтись мій товариш. - Усіх відшили. А все таки вони красуні, - вирішує він. - Я їх поважаю, що вони такі вперті і нікому не дозволяють з ними щось там роботи! - У душі я повністю поділяю його думку. Дівчата - молодці. Що тут ще скажеш.
- Ні, воно звичайно круте, коли ви вмієте говорити якоюсь іноземною мовою, яку ніхто поряд з вами не розуміє. І ситуація досить таки смішна звичайно, але все-таки дуже неприємна для інших. - Кажу я. А потім подумавши додаю.
- Особисто я їх навіть поважаю.