1. Новенькі

Кінець травня цього року видався дуже теплим. Було жарко так, наче вже середина літа. І тому ми із друзями вже сміливо відкрили пляжний сезон. Найближче до нас водоймище знаходилося в трьох зупинках від мого будинку. Там був невеликий піщаний пляж. Проточна вода. І досить мало людей для того, щоби нормально провести час на природі. За десять метрів від пляжу знаходився заводський профілакторій. Зазвичай люди, які відпочивали у цьому закладі, виходили на пляж або ввечері або по обіді. Тому ми з моїм товаришем, якого звали Влад, намагалися потрапити на пляж із ранку. Поки ще народу було досить мало. Крім нас двох там постійно перебували діти та підлітки, і може десь з десятка два молодих людей та дівчат. Сходивши кілька днів на "профілакторій", а саме так ми між собою називали цей пляж, вже в обличчя знали всіх постійних його відвідувачів.
І ось якось одного зі спекотних травневих днів ми вже збиралися йти додому, як на пляжі з'явилися дві новеньких.
Треба сказати, що жовта смужка пляжу тяглася в довжину може бути метрів на сто – сто п'ятдесят. З одного боку, пляж обмежувала річка. На березі якої місцями росли старі розлогі верби. А з іншого боку йшла вузька асфальтова доріжка. Так що по суті пляж був не такий вже і довгий та досить вузький. Від дороги до берега метрів сім не більше.
Так, ось, про новеньких.
Їх важко було не помітити. Як тільки вони з'явилися на пляжі всі відразу звернули увагу на ціх двух дівчат.
Дві цікаві, середнього зросту, модно одягнені дівчини. У гарних сукнях та капелюшках. Найімовірніше, це були якісь літні сарафани. На лямках. Практично до самої підлоги. Вони були білого кольору у квіточку. У однієї дівчини з кучерявим волоссям — у сині. А у другої, яка здавалася трохи дорослішою ​​– у червоні. В обох панянок були однакові білі капелюшки. 

Чесно кажучи, побачити таке в цьому місці було звичайно все одно, якби хтось із нас голим опинився у центрі Парижа на Єлисейських полях. Зазвичай тут усі ходили у трусиках та плавках, спортивних штанях або у крайньому випадку - шортах. Дівчата носили джинси та футболки. Але в таких шикарних сарафанах і таких капелюшках, які скоріше відповідали б Лазурному березі, Сен-Тропе або Монако, тут ніхто ніколи не з'являвся. Усі місцеві хлопці дружно повідкривали свої роти.

Весь пляж був у захваті. Всі парубки, які тут ось зараз перебували, у всі очі дивилися тільки на двох новеньких дівчат. Мій товариш теж не зводив з них своїх законних очей. Вони наче обидві зійшли з обкладинки модного журналу. І це ще вони були у верхньому одязі 

Місцеві дівчата одразу впали у чоловічих очах на тлі цих двох нових панночок. Усі місцеві красуні перетворилися на сірих мишей. Всі хлопчаки у віці від чотирнадцяти й до двадцяти п'яти років відразу закинули всі свої справи, вилізли з води й почали витріщатися на цих двох новеньких дівчат.
Ми не були винятком. Хоча особисто я глянув на них і пішов собі купатися. Дівчата та й дівчата. Тільки, що одягнені зовсім не так, як тут звикли в нас одягатися. І все. Зовнішність у них була досить звичайна. Принаймні, на мій погляд.

Як вони виглядали?
У першої волосся було світле. Це я зараз говорю про ту дівчину, яка наче була старшою. Вона була більш струнка ніж її подруга. Світловолоса. Можна сказати білявка. Овальне обличчя. Тонкі риси. Волосся середньої довжини. Вузькі зап'ястя та довгі тонкі пальці, як у музикантів.
Друга дівчина мала темне волосся. Воно в неї спадало трохи нижче грудей. Вона була щільніша. В неї було кругленьке таке обличчя. В неї були досить великі груди та широкі бедра. На руках вона мала кольорові браслети. Багато-багато.
"Може вона якась, хіпі", - ще подумав я.
Дівчата знайшли собі місце трохи далі від середини пляжу. Це було зовсім неподалік того місця, де й розташувалися ми. Тільки ми лежали ближче до берега, а новенькі розташувалися недалеко від дороги. Вони дістали з сумки гарне покривала. Яскраве. Таке кольорове наче перський килим. З якимись фантастичними синіми птахами та плодами екзотичних рослин. Дівчата практично миттєво зняли з себе взуття та верхній одяг. І опинилися вже одразу в дуже красивих купальниках.
"Передбачливі", - подумав я про себе.
Справа була в тому, що цей пляж був не зовсім звичайний. Тут не було жодних тобі спеціальних місць для перевдягання. Парасольки, лежаки та інші атрибути нормального міського пляжу тут теж були відсутні. Від слова "взагалі". Просто звичайний дикий пляж у межах великого міста.
Та, старша, була в білому суцільному купальнику, який дуже щільно і туго облипав всю її, між нами кажучи, дуже гарну фігуру. А друге дівчисько, те, що кучеряве, було в чорному роздільному блискучому купальнику. Кучерява мені сподобалася більше. Мені взагалі подобаються дівчата з кучерями. Але особливого значення я цім новеньким не приділяв. Мені подобалося інше дівчисько. І на цих я просто глянув від цікавості.
А ось мій товариш прямо не міг відвести погляду від новеньких, особливо від тієї, що була старша і вища.
Дівчатка тим часом спокійно залишивши свої речі лежати на пляжі, пішли поспішаючи у воду. Вони трішечки там поплавали Досить недовго. 

І ось першою з води стала виходити дівчина у білому суцільному купальнику. Не знаю, може там, звідки вони приїхали, була така мода. Можливо, це був останній крик сезону. Але білий купальник після того, як побував у воді, став практично абсолютно прозорим. Але дівчину це ні краплі не збентежило і вона не поспішаючи та потихеньку пройшла по гарячому піску до свого покривала. Усі хлопці  дивилися тільки на неї. Точніше на її білий купальник.

Чесно кажучи я сам був у шоці. Досить сміливо, як для звичайного міського дикого пляжу. 

- Це звісно їм не Париж. І не Пальма-де-Майрка. - В захваті від такої сміливості зізнався я своєму товаришу Владу. - Поважаю. Молодець, дівчина! 

Та мій друг здається був іншою думки. Він вже вирішив, що нам там нічого не світить. Бо, мов, занадто вони круті, як для нас - хлопців з провінції.