ГЛАВА 4
ОЛЬГА.
Далі я вирішила не втрачати часу і з нею почати розмову:
- Все добре?
- А ти як думаєш?
- Не знаю
- От і теж не знаю
- Ти справді його так добре знаєш?
- Кого ?
- Артема нареченого
- Ну так з дитинства, а що?
- Просто цікаво, ти ж весь цей вечір біля нього терлася зовсім не як його подруга
- Тобі здалося
- Ні я бачила те що треба
- Ой та що ти там бачила
- Достатньо
- А тобі що з цього?
- Та є дещо
- А ти взагалі хто?
- Подруга Асі!
- Он воно що..
- Ага
- Тепер щей сидіти разом з тобою, оце пощастило
- І не кажи
- Скажи це ти зробила?
- Що саме?
- Зникнення Асі
- До біса вона мені здалася?!
- Ну наприклад відбити у неї Артема, зробивши такий цирк з її зникненням, типу вона сама його кинула відразу на весіллі
- Ой не сміши!
- А тобі смішно? Мені ні
- Іди до біса!
і тут вона затихла, якраз та, реакція яку я чекаю, час її розколювати, я натрапила на ту слабинку на яку треба, пора добивати:
- Що затихла? Знову щось придумати вирішила?
- Я тобі нічого не скажу
- Тоді скажи де Ася?
- Я не знаю!?
- Брешеш!
- Ні!
- Значить маєш спільників…
- Я до цього непричетна!
- Я інакше думаю
- Думай як хочеш!
- Тут купа поліції краще скажи по-хорошему
- Я нічого не знаю!
От стерво, ну от як її розколоти?! І Ігоря як назло немає поруч з його бісовими порадами, хоча я маю довести і йому і собі що це я можу, я впораюся, значить підемо що на один хід а потім якщо не вийде буде сила. Що ж настроїлася, вдих - видих і давай Олю ти можеш. ТИ розумна дівчина, ти здатна на більше ніж думаєш.
Ігор.
Слухаючи це все я розумію що їй там важко і дуже страшно. Бідна моя Оля знову вплуталася в історію, хоча цього разу вона сама цього хотіла, швидше б все це закінчилося. І я нічого не можу зробити, що їй стало легше, хоча дещо можу.
Оля.
І тут я в мікрофон почула його голос:
- Олю знаю ти мене зараз чуєш, хочу сказати ти молодець, я тебе вірю, ти справишься, в тебе все вийде, і не хвилюйся я поруч
В цей момент в мене був мікс почуттів, мені було приємно, що йому не все одно, але в той же час це лякало. Це була наша остання справа і потім…я зникну, знову, і назавжди і з його життя, так буде правильно. Далі я зібрала всі сили і сказала:
- Послухай я хочу тобі допомогти
- Як?
- Я теж не хочу щоб вони одружилися
- Серьезно? - здивовано сказала вона
- Так
- Чому?
- Я думаю він їй не пара
- Тому ти мене розумієш
- Скажи де вона і я відмовлю її від цього весілля
- Справді?
- Так
і вона знову затихла, це був гарний знак, я сподіваюся вона зробить правильно. І потім сказала:
- Вона тут, у підвалі..
- Дякую
Після цих слів далі двері різко відчинилися і сюди забіг схвильований Артем і кинувся до неї, хоча зараз він має шукати свою дружину а не її. І в цей момент я в правда думала, а може і правда він їй не пара, і це одруження це дуже велика помилка, нехай Ася буде в порядку і я з нею поговорю про це все.
Далі Асю і правда знайшли і відправили в лікарню, я з нею, виявилося що її напоїли снодійним, причому дозою що вона мала спати три дні, а так все було добре. Всіх хто був винний знайшли і покарали за цим особисто прослідкував Олег Матвійович. Я до ранку була біля Асі про всяк випадок.
До ранку вона проспала, а я весь час була поруч, вранці я вирішила піти випити кави, мені потрібна була доза кофеїну і там зустрів мене Ігор:
- привіт
- привіт
- Ну як вона?
- Спить
- Добре
- Чого ти тут? Я ж не думаю щоб дізнатися як вона
- Так не тільки
- То що ти хочеш?
- Поговорити
- Про що?
- Про нас
- Ніяких нас немає !
- Помиляється Олю
- Ти вибрав не той час
- В інший час тебе не спіймати, тому розмова буде зараз
ну що сказати він правий, в інший час я просто знайду привід щоб втекти, від нього, і від розмови. Але ж цікаво почути що він скаже, тому взяла свою каву сіла на стілець біля палати Асі і спокійно сказала:
- Гаразд кажи, що хотів..
- Ти казала що подумаєш про нашу співпрацю коли ми цю справу завершимо, і знайдемо твою подругу
- Я пам'ятаю..
- Про це питати поки не буду, я про інше
- Що саме? - мені зараз було капець як страшно почути що він скаже, але чим скоріше скаже, тим скоріше звалить від мене
- Ти ж розумієш, що цього разу ти не втечеш від мене?
- Якщо постараюся, втечу Попов, і мене ніхто не зупинить!
- я зупиню!
- ой краще кажи вже що хотів
- все просто ти мені подобаєшся Олю і причому давно, я весь час намагався з тобою завести розмову але ти цього уникала