ОЛЬГА.
Далі я вирішила не втрачати часу і з нею почати розмову:
і тут вона затихла, якраз та, реакція яку я чекаю, час її розколювати, я натрапила на ту слабинку на яку треба, пора добивати:
От стерво, ну от як її розколоти?! І Ігоря як назло немає поруч з його бісовими порадами, хоча я маю довести і йому і собі що це я можу, я впораюся, значить підемо що на один хід а потім якщо не вийде буде сила. Що ж настроїлася, вдих - видих і давай Олю ти можеш. ТИ розумна дівчина, ти здатна на більше ніж думаєш.
Ігор.
Слухаючи це все я розумію що їй там важко і дуже страшно. Бідна моя Оля знову вплуталася в історію, хоча цього разу вона сама цього хотіла, швидше б все це закінчилося. І я нічого не можу зробити, що їй стало легше, хоча дещо можу.
Оля.
І тут я в мікрофон почула його голос:
В цей момент в мене був мікс почуттів, мені було приємно, що йому не все одно, але в той же час це лякало. Це була наша остання справа і потім…я зникну, знову, і назавжди і з його життя, так буде правильно. Далі я зібрала всі сили і сказала:
і вона знову затихла, це був гарний знак, я сподіваюся вона зробить правильно. І потім сказала:
Після цих слів далі двері різко відчинилися і сюди забіг схвильований Артем і кинувся до неї, хоча зараз він має шукати свою дружину а не її. І в цей момент я в правда думала, а може і правда він їй не пара, і це одруження це дуже велика помилка, нехай Ася буде в порядку і я з нею поговорю про це все.
Далі Асю і правда знайшли і відправили в лікарню, я з нею, виявилося що її напоїли снодійним, причому дозою що вона мала спати три дні, а так все було добре. Всіх хто був винний знайшли і покарали за цим особисто прослідкував Олег Матвійович. Я до ранку була біля Асі про всяк випадок.
До ранку вона проспала, а я весь час була поруч, вранці я вирішила піти випити кави, мені потрібна була доза кофеїну і там зустрів мене Ігор:
ну що сказати він правий, в інший час я просто знайду привід щоб втекти, від нього, і від розмови. Але ж цікаво почути що він скаже, тому взяла свою каву сіла на стілець біля палати Асі і спокійно сказала: