ГЛАВА 6

ОЛЯ.

Вранці. Коли я прокинулася, то була рада що я нарешті в своєму ліжку і в своїй квартирі. Так я розуміла що це ненадовго але, навіть і цього достатньо. Сьогодні я планувала зустрілися з подругою з відділу кадрів Ніною, вона була єдина з ким я прийшла разом в однині день працювати от так ми і стали дружити, тому, я встала привела себе в порядок, зробила каву і  їй написала що я вдома і вона відповіла що буде через годину. Значить треба щось приготувати поїсти, тому я вирішила зварити пельмені, салат і бутерброди. На годинник я не дивилась тому скільки часу пройшло не знаю, але коли в звінок позвонили, я зрозуміла що це Ніна, тому пішла відчинити. Вона відразу мене обняла, і сказала:

• Нарешті ти дала про себе знати, я хвилювалася!
• Знаю, вибач, але я мусила, це був наказ
• Знаю Олю, я чула..
• Гаразд заходь, поговорити всередині, пішли на кухню, я там перекусить нам приготовила
• Гаразд пішли

там вона сіла за стіл я поставила чайник на каву, їжа була вже на столі, я взяла бокали для вина яке вона з собою принесла, ну й що для цього рано, для апетиту можна і тут вона  з серйозним виразом обличчя, сказала:

• ну що давай..
• ти про що? 

• кажу давай розповідай
• Про що?
• Про справу
• Там нічого розповідати, серед підлітків бути це просто жах
• Що відчуваєш різницю у віці?
• Не те слово
• Я взагалі не розумію як ти туди потрапила
• Це все Попов 
• А він до чого?
• Як би він тоді не ляпнув що я ідеально підходжу через те що мене ніхто не запідозрить в мене агента, то зараз я б не була там
• Знаєш що всі про це говорять?
• Що я кохання когось із них?
• Ні
• А що тоді?
• Що Попов ніколи просто так не підготовлену людину у справу не бере а тим більше, тих що ніколи в такому не брали участь
• І до чого ти ходиш?
• Короче всі кажуть що Попов має на тебе зуб, і хоче тебе підставити, щоб весь колектив думав що ти дурна
• Якщо чесно я нічого йому не зробила, щоб він а ж так..  
• Я знаю, але щось тут не те, я навіть відчуваю що щось ще станеться, тому будь обережна з ним, прошу..
• Добре
• Коли наступного разу будеш вдома?
• На наступних вихідних якщо все буде добре
• Добре, тоді більше таки не зникай і давай про себе знати, буде потрібна допомога пиши і дзвони
• Добре Ніна
• Якщо буде потрібна допомога, зроблю все можливе
• Дякую Ніна
• Ну що не зробиш  для подруги
• Дякую Ніна
• Завжди будь ласка Олю..

    далі ми випили по бокалу вина, перекусили, далі торт і кава, і звичайно вона розказала всі плітки які були за тиждень. 

     Так вона дуже любила все знати, тому всі плітки знала, і не важливо чи це була правда. Потім ми  попрощалися і вона пішла. Я помила посуд, прибрала, потім пішла прогулятися.

І так без напрямку я йшла і опинилися біля парку, ну що ж якщо я тут, то тут і посиджу. Пішла далі по стежині в глиб парку там собі сіла на лаву і дивилась як у фонтані плавали рибки, так на них зосередилась, що не помітила всього шуму. Коли підняла голову то побачила як за метра п'ять від мене трон хлопців чіплятися до дівчини, ну що поробиш я не могла не втрутитись, знала що можу і я отримати, але на цей випадок Мала з собою газовий балончик, який я наївно думала, що мені допоможе, але була не була. Я швидко піднялася і пішла туди.

• Хлопці відчепіться від дівчини
• Так тьотю йди куди йшла і не заважай у нас тут розмова!

Це мене трохи обурило, я звичайно була старше них, але щоб прямо так.. ти мене це образило.

• А я буду! Відпустіть її, а не то я  зараз міліцію викличу!
• Не встигнеш!
• Побачимо! - і я швидко за телефон

     але до мене я звичайно знала трохи прийомів, тому стала захищатися, але тут пролунав постріл і всі хлопці розбіглися по сторонам як мурахи. Я після такого теж впала на асфальт, і коли підняла голову, і там побачила що то був Попов, і ще й злий як чорт, а на мене дивився як на ворога втікача, якого зараз закриє надовго. За цей час хлопці втекли, дівчина теж, скористалася нагодою, і я її не звинувачую, я ю на її місці зробила б так само.

   Через кілька хвилин він заховав зброю і підійшов до мене, допоміг піднятися, і потім ось так стоячи в його обіймах в яких відчувала себе так безпечно і розуміла що це погано, я вирвалася з них немов з вогню і відійшла на безпечну відстань сказала:

• Що ти тут робиш?
• Я тебе теж саме хотів запитати
• Я гуляла 
• Та Я бачу
• А якщо серйозно, то Чого ти тут Попов?
• Вирішив погуляти, і бачу не дарма
• Слідкував значить ..
• Так
• Навіщо?
• Про всяк випадок
• Я доросла дівчина і можу себе сама захистити
• Я бачив

  Далі повисла тягуча гробова тиша, немов густий туман, яка була немов в закритому ліфті де кисень стає все менше і менше, і дихати було все важче, тому я сказала:

• Мені краще піти
• Куди?
• Ем.. туди.. - я показала на вихід з парку
• Не спіши..
• Чому ?
• Я тебе сам особисто додому відвезу, заради свого спокою і твоєї безпеки, щоб ти ще кудись не влізла зі своєю добротою
• Додому ще рано!
• Чому??
• у мене були ще справи
• Які?
• Сходити в магазин і в кафе 
• Ну то підеш зі мною
• Е ні, так мене не влаштовує!
• Або так або зараз і додому!